Локай Анатолій Іванович

український вчений у галузі токсикології, освітянин
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Анатолій Іванович Локай (21 вересня 1928 — 15 жовтня 2009, с. Фурманівка, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область) — педагог, науковець.

Локай Анатолій Іванович
Народився21 серпня 1928(1928-08-21)
с. Фурманівка, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область Україна
Помер15 жовтня 2009(2009-10-15) (81 рік)
Тернопіль, Україна
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Відомий завдякипедагог, вчений
Alma materДержавний вищий навчальний заклад "Івано-Франківський національний медичний університет"
ЗакладТернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Нагороди«Відмінник вищої школи України», «Відмінник охорони здоров'я України»

Життєпис

ред.

Анатолій Іванович Локай народився 21 серпня 1928 року в с. Фурманівка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Вдало закінчивши школу та Станіславський медичний інститут, працював завідувачем сільської дільничної лікарні на Миколаївщині в 1955—1958 рр.

Протягом 1958—1960 рр. навчався в клінічній ординатурі при кафедрі інфекційних хвороб Київського медичного інституту.

З 1960 р. розпочав свою викладацьку роботу в Тернопільському медичному інституті, де пройшов шлях від помічника кафедри до доктора медичних наук, ерудита кафедри інфекційних хвороб.

У 1974—1999 рр. Локай А. І. працював на кафедрі біології, поєднуючи роботу з педагогічною, науковою і громадською діяльністю.

Сфера наукових інтересів Анатолія Локая визначалася проблемами токсикології. Він працював у науковій лабораторії кафедри біології, де здійснювали дослідження отруєнь шапковими грибами, зокрема блідою поганкою. Наслідки експериментів дали змогу розробити клініко-лабораторну діагностику шлунково-кишкових захворювань.

ЗА підсумками проведених досліджень були підготовані 4 докторські дисертації, одержано авторське свідоцтво і 5 патентів на винаходи, видано 5 методичних рекомендацій, 6 кандидатських дисертацій, затверджених [[МОЗ] України]].

Нагороди

ред.

Автор і співавтор понад 100 наукових праць і навчально-методичних посібників, нагороджений значками «Відмінник вищої школи України», «Відмінник охорони здоров'я України».

Джерела

ред.