Фурманівка (Кам'янець-Подільський район)
Фу́рманівка — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.
| село Фурманівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський |
| Громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 299 |
| Площа | 0,937 км² |
| Густота населення | 319,1 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32354 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°39′12″ пн. ш. 26°45′56″ сх. д. / 48.65333° пн. ш. 26.76556° сх. д.Координати: 48°39′12″ пн. ш. 26°45′56″ сх. д. / 48.65333° пн. ш. 26.76556° сх. д. |
| Водойми | річка Тернава |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32354, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Кульчіївці |
| Карта | |
  Фурманівка | |
 Фурманівка | |
| Мапа | |
| |
Назва ред.
Історично зафіксовані назви: «Ониківці», «Окунів», «Фурманівці». Назва Фурманівка найбільш імовірно походить від власника Миколи Фурмана.
Місцева легенда про назву села розповідає:
|
|
|
Географія ред.
Подільське село Фурманівка розташоване в південно-західній частині України, на високому правому березі річки Тернава, за 14 кілометрів автодорогами від міста Кам'янець-Подільський.
Клімат ред.
Для села характерний помірно континентальний клімат. Фурманівка розташована у «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Історія ред.
13 травня 1439 року польський король Владислав III Варненчик підтвердив Петру і Яну Бахавським запис 60 кіп грошей, зроблений великим князем Вітовтом для їхнього батька Гжегожа на село «Ониківці», що лежить над річці Тарнава в Бакотському повіті.
16 березня 1441 року польський король Владислав III Варненчик записав Петру Цьолку 60 гривень на селах «Окунів» і «Воєводинці» на річці Тарнаві в Бакотському повіті та 40 гривень на селі «Гниловоди» у Кам’янецькому повіті Подільської землі.
Згадка про «Окунів» в 1444 року значилось село спустошеним через напади, віддано Миколі Фурману. З 1460 року зустрічається назва Фурманівка.[1]
Церква святої Трійці згадується з 1736 році – дерев’яна триверха споруда. В 1740 році крита соломою, в 1748 – гонтою, існувала до 1774 року. Церква святих Кузьми і Дем’яна збудована в 1781 – 1783 роках. Нова церква збудована в 1851 року.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу». У книзі «Реабілітовані історією» розповідається про репресованих із Фурманівки. Усіх їх набралося 26. Із них 24 народилися у Фурманівці, а двоє тут мешкали і працювали в місцевому колгоспі. За національністю репресовано 13 українців і 13 поляків. Щодо поляків, то більшість із них 1936 року як неблагонадійних елементів було вислано за межі України – в Казахстан. Така доля спіткала Кульчицьких, Новацьких. А ось Франца Здановського 1938 року звинуватили в контрреволюційній діяльності і розстріляли. Роком раніше така ж доля спіткала Фелікса Завадського, звинуваченого в участі в шпигунській організації. За тим же звинуваченням було розстріляно й українця Степана Радюка. Ще один розстріляний – Олександр Турняк – був звинувачений у контрреволюційній діяльності.[2]
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.
Репресії були як до війни, так і по війні. 1948 року Кам’янець-Подільський райвідділ міліції за ухилення від суспільно корисної праці в колгоспі вислав Сергія Ремішевського на 8 років у Кемеровську область. Уже після смерті Сталіна, в жовтні 1953 року Ремішевського достроково звільнили із спец-поселення.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
У 2016 році завершували виготовлення паспорту сміттєзвалища села Фурманівка.
З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.[3] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
15 червня 2023 року селі Фурманівка на Кам’янеччині парафія церкви святих Косьми і Даміана перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.[4]
Населення ред.
Населення становить 299 осіб.
Мова ред.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Релігія ред.
- Церква святих Косьми і Даміана (ПЦУ)
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Малік Микола Йосипович — український вчений-аграрник, доктор економічних наук, професор, академік НААН, Заслужений діяч науки і техніки України.
- Локай Анатолій Іванович — педагог, науковець.
- Олійник Михайло Пилипович — український вчитель, учасник Першої світової війни, репресований, через визнання куркулями батьків.
Охорона природи ред.
Село розташоване у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Світлини ред.
| Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Панорама Фурманівки ред.
Див. також ред.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки ред.
- ↑ Фурманівка с.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ ПРО ЩО ПОВІДАЛА СІМЕЙНА ФОТОГРАФІЯ.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- ↑ Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “ХРАМ КОСЬМО-ДАМІАНІВСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ СЕЛА ФУРМАНІВКА КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ” у новій редакції (PDF). Процитовано 22 червня 2023.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |