Лисогірка (Меджибізька селищна громада)

село в Хмельницькому районі Хмельницької області, Україна

Лисогі́рка — село в Україні, у Меджибізькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 854 осіб.[1]

село Лисогірка
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Громада Меджибізька селищна громада
Основні дані
Населення 854
Площа 2,855 км²
Густота населення 380,74 осіб/км²
Поштовий індекс 31534
Телефонний код +380 3857
Географічні дані
Географічні координати 49°22′27″ пн. ш. 27°25′14″ сх. д. / 49.37417° пн. ш. 27.42056° сх. д. / 49.37417; 27.42056Координати: 49°22′27″ пн. ш. 27°25′14″ сх. д. / 49.37417° пн. ш. 27.42056° сх. д. / 49.37417; 27.42056
Середня висота
над рівнем моря
306 м
Місцева влада
Адреса ради 31530, Хмельницька обл. Хмельницький р-н, смт Меджибіж, вул. Святотроїцька 5
Карта
Лисогірка. Карта розташування: Україна
Лисогірка
Лисогірка
Лисогірка. Карта розташування: Хмельницька область
Лисогірка
Лисогірка
Мапа
Мапа

CMNS: Лисогірка у Вікісховищі

За адмін.поділом 16 ст. Летичівський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Летичівський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Летичівський район

Село Лисогірка розташоване в 5-ти км від Меджибожа і 11 км від станції Деражня на горбі, що піднімається серед околичної рівнини, «Лиса гора», від якої отримало назву саме поселення. Ні річки, ні потічка тут немає, є кілька ставків, жителі користуються колодязями. З трьох сторін село оточують ліси. Місцевість характеризується багатою рослинністю і відсутністю боліт. До 30-х років XIX ст. с. Лисогірка являло собою незначне поселення, не більше 10 селянських хат, що приписане було до села Чарторийки і входило у склад Меджибізького ключа князів Чарторийських. За участь у польському повстанні останнього з власників Адама Чарторийського Лисогірка була конфіскована у державну казну Російської імперії і перетворена у військове поселення. Сюди було переселено частину населення з ліквідованого 1831 році с. Чорторийка. У 1841 році селяни наскору збудували дерев’яну цвинтарну церкву в честь святих безсребреників Косьми і Даміана, яка декілька років була і приходською. Потім на державний кошт був закладений цегельний, однокупольний храм разом із дзвіницею і освячений у 1847 році.

Школа грамоти існувала з 1861 року, яка була відкрита Дорофеєм Волинецьким, у 1894 році було побудовано власне приміщення, а в 1896 школа була перетворена в церковно-приходську.

У 1951 році була утворена Требуховецька сільська рада.

У березні 1960 року об’єднується колгоспи Требуховецький і Лисогірський і перейменовується в колгосп ім. Ілліча.

Церква св. Кузьми і Дем'яна. Храм засновано 1847 р.

Парафіяльна церква св. Кузьми і Дем'яна збудована у 1847 р. — цегляна одноверха, разом з дзвіницею. У 1878 р. притвор укріплено контрфорсами. Іконостас 1847 р. — 2-ярусний. Шанована ікона Божої Матері, перенесена із церкви у с. Чарторийка [ПЦ, c. 539–540]. Церква [ГСК, с. 242]. Церква є [КХм].

Церква св. Кузьми і Дем'яна

Храм засновано: 1841 р.

Церква св. Кузьми і Дем'яна на цвинтарі збудована у 1841 р., перебудована у 1880 р. [ПЦ, c. 539–540].

Галерея

ред.

Посилання

ред.


  1. Меджибізька громада Хмельницька область Хмельницький район - Картка громади. medzhybizka-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 29 червня 2024.