Липучник похилений

вид рослин

Липучник похилений[1] (Hackelia deflexa) — вид квіткових рослин родини шорстколистих (Boraginaceae).

Липучник похилений
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Шорстколистоцвіті (Boraginales)
Родина: Шорстколисті (Boraginaceae)
Рід: Липучник (Hackelia)
Вид:
H. deflexa
Біноміальна назва
Hackelia deflexa
(Wahlenb.) Opiz

Біоморфологічна характеристика ред.

Це однорічна рослина 20–100 см заввишки, відстовбурчено-жорстко-волосиста, зі стрижневим коренем. Стебла дуже розгалужені, густо залистнені. Листки довгасто-ланцетні, цілокраї, до 12 см завдовжки, сидячі чи звужені в коротку ніжку. Квітки на довгих, при плодах пониклих квітконіжках, досить дрібні, зібрані на кінці нещільні й односторонні суцвіття. Чашечка біля основи 5-роздільна, її частки тупуваті. Віночок блідо-блакитний, 3–8 мм у діаметрі, з короткою трубкою. Горішків 4, дрібно-зубчасті (ці зубці дозволяють горішку прилипати до шерсті тварин і людського одягу, таким способом дозволяючи насінню транспортуватися), 3–5 мм завдовжки, коричневі, сплюснуті. 2n=24[2][3][4].

Поширення ред.

Європа (Австрія, Чехія, Словаччина, Росія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Казахстан, Румунія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Україна), Азія (Японія, Казахстан, Киргизстан, Корея, Росія, Внутрішня Монголія), Північна Америка (Канада, США)[5].

В Україні вид зростає у затінених кам'янистих місцях — дуже рідко в Опільських лісах (Тернопільська обл., ок. м. Кременця), 3. Полісся (ок. м. Житомира) та Лісостепу (Хмельницька та Кіровоградська області)[2].

Примітки ред.

  1. Hackelia deflexa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 276.
  3. Hackelia deflexa. Tela Botanica. Процитовано 22.07.2023. (фр.)
  4. Hackelia deflexa. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 22.07.2023. (нім.)
  5. Hackelia deflexa. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 22.07.2023. (англ.)