Відкрити головне меню

Липови́ця — село Рожнятівського району Івано-Франківської області.

село Липовиця
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Рожнятівський район
Рада/громада Липовицька сільська рада
Код КОАТУУ 2624882901
Основні дані
Населення 1616
Площа 77,137 км²
Густота населення 20,95 осіб/км²
Поштовий індекс 77653
Телефонний код +380 03474
Географічні дані
Географічні координати 48°46′04″ пн. ш. 24°03′13″ сх. д. / 48.76778° пн. ш. 24.05361° сх. д. / 48.76778; 24.05361Координати: 48°46′04″ пн. ш. 24°03′13″ сх. д. / 48.76778° пн. ш. 24.05361° сх. д. / 48.76778; 24.05361
Водойми р. Чечва, п. Менчилка, п. Липовицький
Відстань до
районного центру
30 км(Рожнятів)
Місцева влада
Адреса ради с.Липовиця, 77653 , тел. 2-00-65
Карта
Липовиця. Карта розташування: Україна
Липовиця
Липовиця
Липовиця. Карта розташування: Івано-Франківська область
Липовиця
Липовиця
Мапа

Зміст

ГеографіяРедагувати

У селі потоки Менчилка та Липовицький впадають у річку Чечву.

Загальні відомостіРедагувати

Село розташоване у вузьких видолинках Карпат на висоті 750 і вище метрів над рівнем моря.

Від райцентру Рожнятів Липовиця віддалена на 30 км (на південь) і сполучена лише однією дорогою, вимощеною втрамбованим камінням, землею і залишками старого асфальту, яка проходить вздовж уривчастої і стрімкої гірської річки Чечва.

Орган місцевої влади — Липовицька сільська рада.

Населення села становить 1635 осіб (дані на осінь 2008 року).

Планування і архітектураРедагувати

Липовиця являє собою класичне карпатське село, в якому обійстя горнуться одне до одного лише вздовж центральної вулиці; в інших місцях вони незалежно розсідаються на пагорбах.

Хати переважно дерев'яні, хоча в останні роки (1980—2000-і) з'явилося чимало кам'яниць, зокрема, й модерних.

З історії та побуту селаРедагувати

Перша письмова згадка про село датується 1592 роком.

Назва села, як стверджують народні перекази, імовірно походить, від первинного місця села, розташованого в долині стрімкої Чечви під крислатими липами.

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького[1].

Документально підтвердженим є факт народного виступу липовчан у 1672 році супроти місцевого польського поміщика, тоді селяни підпалили панський будинок й усмиряти їх прибув спеціальний каральний загін польського війська.

У 1939 році в селі проживало 1300 мешканців (1265 українців, 10 поляків, 25 євреїв)[2].

Після включення до складу СРСР у повоєнний період у селі було зорганізовано спеціалізований на тваринництві колгосп «Карпати», який з огляду на безземельність Липовиці і відтак дороговизну кормів, що підвозилися здалеку, не був рентабельним, і тому з лібралізацією економіки на поч. 1990-х рр. (вже за незалежності) припинив своє функціонування.

Ще з 1970-х рр. багато липовчан, як і жителі решти Західної України, виїжджали на заробітки, зокрема, на будівництва, лісозаготівлю й підприємства Сибіру. З 1990-х рр. чимало липовчан мігрували на заробітки за кордон (переважно Західна Європа).

Решетарство у ЛиповиціРедагувати

Як раніше, так і тепер Липовиця славиться розвитком підсобних промислів, особливо решетарством. Виготовлення решіт і сит є потомственним заняттям липовчан, що володіють особливою його технологією — без застосування цвяхів і клею, використовуючи лише дерево (смерекові дощечки) і личчя.

На початку 1920-х рр. на околиці Липовиці організували невелику решетарську майстерню і прийомний пункт, куди односельчани зносили свої вироби. Звідти їх поширювали по різних регіонах Польщі та далі за кордон.

Хоча технологія виробництва сит і решіт у Липовиці з плином часу змінилася мало, проте в селі залишився лише один професіонал старосвітського ремесла.

Найстаріше липовецьке решето, зроблене в класичному стилі віком понад 100 років зберігається в шкільному музеї. Саме тут, у місцевій школі, для бажаючих започаткувати нову сімейну традицію організували гурток, яким керує п. Ярослав Дранчук.

Технологічна простота виготовлення решіт посприяла масовості ремесла і в наш час. За словами місцевого жителя п. Ярослава Горблянського, липовчани в домашніх умовах протягом лише одного тижня у пік сезону виробляють понад 15 тисяч незамінних у господарстві і дотепер пристроїв для просівання борошна і круп[3].

 
Юний липовицький решетар

УродженціРедагувати

Див. такожРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 176, 246 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
  2. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  3. Крайній Іван Бізнес–диво у решеті. Вироблене у гірській Липовиці нехитре начиння для просівання борошна і круп знаходить збут навіть у Китаї та інших далеких країнах // «Україна Молода», № 221 за 22 листопада 2008 року.

ДжерелаРедагувати