Липа Олексій Лаврентійович
| Олексій Лаврентійович Липа | |
|---|---|
 | |
| Народився |
17 березня 1907 Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер | 19 грудня 1990 (83 роки) |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | біолог |
| Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара |
| Галузь | ботаніка |
| Заклад |
КНУ імені Тараса Шевченка Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Членство |
Українське ботанічне товариство Українське товариство охорони природи |
| Відомий завдяки: | науковим дослідженням в галузі ботаніки, дендрології та озеленення |
Олексій Лаврентійович Липа (17 березня 1907, м. Єлисаветград — 19 грудня 1990) — український ботанік, фахівець у галузі дендрофлори та озеленення[1].
Біографія ред.
Народився в м. Єлисаветграді (нині Кропивницький). Доктор біологічних наук, професор (1953). Закінчив Дніпропетровський університет (1930). Працював в Уманському педагогічному інституті, Інституті ботаніки АН УРСР. З 1948 р. завідував кафедрою вищих рослин Київського університету.
Був членом президії Українського ботанічного товариства, обирався членом президії Українського товариства охорони природи. Наукові дослідження проводив у галузі розробки теоретичних і практичних методів акліматизації рослин. Автор технології ступінчастої акліматизації[2].
Займався питанням охорони ботанічних об'єктів. Член Експертної комісії Мінвузу УРСР, член наукової ради АН УРСР з проблем біосфери та Проблемної ради «Біологічні основи раціонального використання, перетворення та охорони рослинного світу». Незмінний голова секції дендрології і акліматизації УБТ, голова Республіканської секції охорони пам'яток живої природи, член 2-х спеціалізованих вчених рад по захисту дисертація зі спеціальності «Ботаніка»; редакційних колегій і методичних комісій.
Значний внесок він зробив у галузі підготовки кадрів. Липа став засновником школи ботаніки, набрав в неї багато студентів, які потім продовжили його справу. Всього Липою було підготовлено понад 15 кандидатів наук, та 4 доктори наук.[3] Підготував 3 докторів та близько 20 кандидатів наук.
Автор 2-х документальних фільмів «Заповідники і пам'ятки природи України» та «Дендрологічні багатства світу в Радянських субтропіках»[1].
Наукові публікації ред.
Автор декількох книг, підручника «Систематика вищих рослин» (1963) та ще понад сотні наукових праць[2]:
- «Дендрофлора УРСР» (1930)
- «Дендрологические богатства УССР и их исследование» (1952)
- Липа А. Л. Софиевка, Уманский государственный заповедник: 1796—1946 гг. — К.: 1948 г.
- Липа О. Л. Визначні сади і парки України та їх охорона. — К.: вид. КУ, 1960 р. — 176 с[4].
Вшанування пам'яті ред.
На честь вченого названо одне із найстаріших дерев на території України — Фісташка Липи.
Література ред.
- Барбарич А. І., Білокінь І. П., Котов М. І. Олексій Лаврентійович Липа (до 60-річчя з дня народження) //Укр. бот. журн. 1968. Т. 25. № 4.
- Барбарич А. І., Котов М. І., Нечитайло В. А. Олексій Лаврентійович Липа (до 70-річчя з дня народження) //Укр. бот. журн.1977. Т. 24, № 3.
Джерела ред.
- ↑ а б В.А.Баданіна. Липа Олексій Лаврентійович. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18.3.2014.
- ↑ а б ЛИПА Олексій Лаврентійович (1907, м. Єлисаветград). 4.6.2011. Архів оригіналу за 18.03.2014. Процитовано 18.3.2014.
- ↑ Історія про те, як Олексій Липа зробив великий вклад в ботаніку - kropyvnytskyi.name (укр.). 10 листопада 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ Липа Олексій Лаврентійович - Твори. Знання про Україну. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18.3.2014.
|
Це незавершена стаття про ботаніка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |