Леонтій (Бондар)
Митрополит Леонтій (в миру: Леонід Тадейович Бондар; 24 квітня (7 травня) 1913, Трокський повіт, Віленська губернія — 24 січня 1999, Оренбург) — єпископ Російської православної церкви, митрополит Оренбурзький і Бузулуцький
| Митрополит Леонтій | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 14 травня 1963 — 24 січня 1999 | ||
| Церква: | Російська православна церква | |
| Попередник: | Палладій (Камінський) | |
| Наступник: | Валентин (Міщук) | |
| ||
| 5 травня 1961 — 14 травня 1963 | ||
| Церква: | Російська православна церква | |
| ||
| 10 серпня 1956 — 5 травня 1961 | ||
| Церква: | Російська православна церква | |
| Попередник: | Митрофан (Гутовський) | |
| Наступник: | Петро (Карпусюк) | |
| Альма-матер: | Віленська духовна семінарія (1935) і Студіум православного богослов’я | |
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Леонід Тадейович Бондар рос. Бондарь Леонид Фаддеевич | |
| Народження: | 7 травня 1913 Мяркінє, Троцький повіт (Віленська губернія), Віленська губернія, Російська імперія | |
| Смерть: | 24 січня 1999 (85 років) Оренбург, Росія | |
| Похований: | у Нікольському кафедральному соборі Оренбурга | |
| Чернецтво: | 25 грудня 1943 року | |
| Єп. хіротонія: | 2 січня 1944 року | |
| Єпископства: | 10 серпня 1956 року | |
|
Нагороди: | ||
|
| ||
Біографія ред.
Народився в 1913 році у Віленській губернії в родині псаломщика.
Закінчив у 1935 році Віленську духовну семінарію, в 1939 році — Богословський факультет Варшавського університету зі ступенем магістра богослов'я.
У 1940—1942 роках був послушником у Віленському Святодуховському монастирі.
25 грудня 1943 року пострижений у чернецтво архієпископом Могилівським і Мстиславским Філофеєм (Нарко), 26 грудня того ж року висвячений у ієродиякона, а 2 січня 1944 року — у сан ієромонаха.
У 1945—1947 роках був ректором Богословських пастирських курсів при Жировицькому монастирі, возведений у сан ігумена. Пізніше після перетворення курсів у Мінську духовну семінарію став її ректором. З липня 1947 року по листопад 1949 року — священик у селі Холхло, Молодеченської області, а потім у селі Ястребль Берестейської області. З листопада 1949 року — викладач та інспектор Мінської духовної семінарії.
З липня 1953 року — намісник Жировицького монастиря з возведенням у сан архімандрита.
10 серпня 1956 року в Мінську митрополитом Мінським і Білоруським Пітиримом (Свиридовим), єпископами Віленським і Литовським Алексієм (Дехтерьовим), Куйбишевським і Сизранським Митрофаном (Гутовським), Великолуцьким і Торопецьким Мстиславом (Волонсевичем) хіротонісаний у єпископа Бобруйського, вікарія Мінської єпархії.
З 19 вересня 1960 року по 16 березня 1961 року тимчасово керував Мінською єпархією.
З 5 травня 1958 року — єпископ Новосибірський і Барнаульський. При ньому єпархія сильно постраждала від хрущовської антирелігійної кампанії. Наприклад, якщо в 1958 році в Алтайському краю було 11 церков, то в 1962 році їх залишилось лише 3[1].
З 14 травня 1963 року — єпископ Оренбурзький і Бузулуцький.
9 вересня 1971 року возведений у сан архієпископа.
25 лютого 1992 року возведений у сан митрополита.
Помер 24 січня 1999 року. Похований у Пантелеймонівському приділі Нікольського кафедрального собору Оренбурга.
Нагороди ред.
- орден святого рівноапостольного князя Володимира II ступеня (7 травня 1983 року у зв'язку з 70-річчям з дня народження та 20-річчям управління Оренбурзькою єпархією);
- орден преподобного Сергія Радонезького I ступеня (7 травня 1988 року до 75-річчя з дня народження);
- орден святого благовірного князя Данила Московського I ступеня;
- орден Дружби народів.
Примітки ред.
- ↑ Горбатов А. В. К вопросу о статусе уполномоченных по делам религии в Сибири (1943—1969 гг.) // Государство и церковь в XX веке: эволюция взаимоотношений, политический и социокультурный аспекты. Опыт России и Европы / отв. ред. А. И. Филимонова. — М.: ЛИБРОКОМ, 2011. — С. 43.
Література ред.
- Митрополит Леонтий. Преклоняя колена сердца моего / Авт.-сост. Г. Горлов. — Оренбург: Издательство «Оренбургская книга», 2013. — 256 с., илл., ISBN 978-5-94529-046-4
- Свеча Господу / Авт.-сост. В. И. Одноралов. — Оренбург: Оренбургское книжное издательство им. Г. П. Донковцева, 2013. — 200 с., илл., ISBN 978-5-88788-201-7
Посилання ред.
- Леонтій (Бондар) на сайті «Русское Православие»
- Єпископ Новосибірський та Барнаульський Леонтій (Бондар) [Архівовано 15 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Леонтій (Бондар Леонід Тадейович) [Архівовано 21 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Свічка Господу. До 100-річчя від дня народження Митрополита Оренбурзького і Бузулуцького Леонтія (Бондаря)
- Бакликов В. П. Великий молитовник [Архівовано 3 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Лисенко А. «Він не забував і земні потреби…» [Архівовано 23 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Народний владика. Весь людський біль він пропускав через серце [Архівовано 3 липня 2018 у Wayback Machine.]// Аргументи і факти — Оренбург 07/05/2018