Лежньова Ольга Миколаївна

українська акторка

Ольга Миколаївна Лежньова (справжнє прізвище Левіт; рос. Ольга Николаевна Лежнева; нар. 6 травня 1983, Харків) — українська актриса і телеведуча.

Ольга Лежньова
Ім'я при народженні Ольга Миколаївна Левіт
Народилася 6 травня 1983(1983-05-06) (40 років)
Харків
Національність єврейка[1]
Громадянство Україна Україна
Діяльність акторка
Alma mater Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Роки діяльності 2000 — дотепер
IMDb nm3874681

CMNS: Ольга Лежньова у Вікісховищі

Біографія ред.

Ольга Лежньова (Ольга Левіт) народилась 6 травня 1983 у Харкові. У 2006 р. закінчила акторський факультет Харківського Національного Університету Мистецтв ім. І. П. Котляревського. 20002001  ведуча телемагазину «Салон TV» на телеканалі «Тоніс-Центр»[2]. Зніматися в кіно почала ще в студентські роки. Перша роль в кіно — «УВС. У владі» (2004). У 2006 переїжджає до Києва. Популярність Ользі Лежньовій принесла головна роль Беатріс в українському комедійному серіалі телекомпанії 1+1 «Домашній Арешт» і роль Людочки в блискучїй комедії «Про що говорять чоловіки».

Згодом Ольга з'явилася в ролях другого плану в українсько-російських фільмах "Антиснайпер" (2007) та "Правила викрадення" (2008). Знялася у фільмі "Чорт забирай!" (2008). З'явилася в епізодичній ролі у фільмі "Таксі-2"[3] та зіграла роль сексуальної провідниці в українській комедії "1+1 вдома" (2013).

Освіта ред.

Ролі в театрі ред.

Телебачення ред.

  • 2000—2001 рр. — ведуча ТВ-магазина «Салон-TV»[4].
  • 2005—2006 рр. — ведуча актриса скетч-шоу «Наш Офіс»[5].
  • 2005—2006 рр. — ведуча актриса скетч-шоу «Жарти в Яблучко».

Фільмографія ред.

2004 — УВС. У владі — злодійка
2006 — Міліцейська академія[6] — Женя
2006 — Вона сказала «Так»[7] — секретарка
2007 — Антіснайпер[8] — Іріша
2007 — Леся + Рома — подруга Лесі
2007 — Дні надії — дівчина у барі
2007 — Колишня — Маша
2007 — Здрастуйте вам — Віра
2008 — Хороші хлопці — танцівниця
2008 — Сила тяжіння — сусідка
2008 — Рідні люди — адміністратор у фітнесс центрі
2008 — Почати з початку, Марта — Вікторія
2008 — Чьорти з два — Танька
2008 — Про любов — секретарка Маша
2008 — Правила угону[ru] — Ольга
2010 — Тільки кохання — Неллі
2010 — Демоны/Не ангелы — Лариса
2010 — Про що говорять чоловіки — Людочка
2010 — Не скажу[ru] — гостя на вечірці
2010 — Домашній арешт — Беатріс
2011 — Білі троянди надії — Олена
2011 — Весна у грудні — коханка Зюзина
2012 — Женочій доктор — Наталя Овчаренко
2012 — Лист очікування — Цвєткова
2012 — Таксі—2[9]. — Саша-Віка
2013 — Брат за брата—2 — секретарка Маша
2014 — Брат за брата—3 — Вероніка
2014 — 1+1 вдома — провідниця
2014 — Мухтар — Джульєтта
2014 — Коханці[ru] — дівчина в басейні
2016 — Повернення в Монток — дівчина

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Левіт — єврейське прізвище
  2. «Тоніс» — перший приватний телеканал в Україні
  3. "The Taxi-2" - Ukrainian comedy TV-Series (2012).
  4. Салон-TV [Архівовано 17 травня 2018 у Wayback Machine.] — телемагазин який транслювався на Харківському телеканалі «Тоніс» у 2000—2001 роках. Ведучі: Сергій Бабкін та Ольга Лежньова
  5. «Наш Офіс»(2005—2007 рр.) — комедійне скетч шоу за замовленням Харківського телеканалу «Simon»
  6. комедійний серіал Міліцейська академія(2006 р.). Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
  7. Вона сказала «Так» [Архівовано 6 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос. Она сказала «Да») — все про серіал (сюжет/актори та інше).
  8. Антиснайпер [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос. Антиснайпер) міні-серіал. Виробництво-Росія.
  9. «Таксі»-український комедійний телесеріал знятий у 2012 році