{{{Назва}}}
Тип об'єкта
Відкривач
Дата відкриття 1939
Розташування (Епоха: J2000.0)
Сузір'я [[{{{Сузір'я}}} (сузір'я)|]]
Пряме піднесення
Схилення
Вигляд
Габбл-тип :
Видима зоряна величина
Фотографічна зоряна величина
Видимий діаметр
Яскравість поверхні
Фізичні дані
Відстань
Кутове положення
Червоний зсув
Абсолютна зоряна величина
Променева швидкість
Радіус
Абсолютний діаметр
Маса
Властивості
Позначення

Лебідь А (англ. Cygnus A, 3C[ru] 405) — перша радіогалактика, ототожнена з оптичним об'єктом — еліптичною галактикою[1]. Розташована в сузір'ї Лебедя і віддалена від нас на відстань 600 млн св. років[2]. Є найпотужнішим (1038 Вт[2]) позагалактичним джерелом радіовипромінювання у своєму сузір'ї[3] (на що вказує літера А в назві[4]), і одним з найпотужніших на всьому небі. Значна різниця потужності радіовипромінювання далекого Лебедя А і найближчої до нас зовнішньої галактики Андромеди (1032 Вт) призвела згодом до розподілу галактик на два типи — так звані нормальні галактики, подібні до туманності Андромеди, і радіогалактики[2].

ІсторіяРедагувати

ВідкриттяРедагувати

1939 рік — Виявлена Ґроутом Ребером.

ІдентифікаціяРедагувати

1951 року було відзначено, що радіоджерело лежить посеред багатого скупчення галактик та збігається (у межах похибки) з одним із найяскравіших членів скупчення, який має 17-у зоряну величину. Відстань до скупчення оцінювалася близько 10 Мегапарсек і тоді здавалося майже неймовірним, що настільки далека галактика може бути таким потужним радіоджерелом[5]. Після уточнення координат радіоджерела батьківську галактику було остаточно ідентифіковано 1954 року[6].

Масова культураРедагувати

В літературіРедагувати

  • У вірші Олени Крюкової «Радіогалактика Лебідь А»[7].
  • У книзі Карла Сагана «Контакт». Згадується як штучна споруда позаземних цивілізацій.

ПриміткиРедагувати

  1. Carilli1 C. L., Barthel P. D. Cygnus A. — The Astronomy and Astrophysics Review, 1996. — 54 с.
  2. а б в Краус, 1973, с. 21.
  3. Верходанов О. В. Лебедь А // Радиогалактики. Лекции. — Нижний Архыз : САО РАН, 2001. — С. 1. — 28 с.
  4. Cygnus A. Black Hole Encyclopedia (en). HUBBLESITE. Архів оригіналу за 2012-08-14. Процитовано 2015-05-20. п
  5. B. Y. Mills, A. B. Thomas (1951). Observations of the Sources of Radio-Frequency Radiation in the Constellation of Cygnus. Australian journal of scientific research. A: Physical sciences 4: 158-171. Bibcode:1951AuSRA...4..158M. 
  6. Baade W., Minkowski R. Identification of the Radio Sources in Cassiopeia, Cygnus A, and Puppis A. // Astrophysical Journal. — Т. 119. — DOI:10.1086/145812.п
  7. Крюкова Е. (1990). Радиогалактика Лебедь А. Стихотворения. Архів оригіналу за 2012-08-14. Процитовано 2011-07-15. п

ЛітератураРедагувати

  • Краус Дж. Д. Радиоастрономия / Под ред. В. В. Железнякова. — М. : Советское радио, 1973. — 456 с. — ISBN тираж=3300.п

ПосиланняРедагувати