Відкрити головне меню

Ґроут Ребер (англ. Grote Reber; 22 грудня 1911(19111222) — 20 грудня 2002) — американський радіоінженер, один з основоположників радіоастрономії.

Ґроут Ребер
Grote Reber.gif
Народився 22 грудня 1911(1911-12-22)
Вітон[d], Іллінойс, США
Помер 20 грудня 2002(2002-12-20) (90 років)
Ouse[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Flag of Australia.svg Австралійський Союз
Діяльність фізик, астроном, науковець, інженер
Alma mater Іллінойський технологічний інститут
Володіє мовами англійська
Заклад Університет Тасманії
Членство Американське астрономічне товариство[1]
Конфесія атеїзм
Нагороди

Зміст

БіографіяРедагувати

Ґроут Ребер народився в Вітоні, передмісті Чикаго. У 1933 він отримав у Арморовському технологічному інституті (нині Іллінойський технологічний інститут) ступінь радіоінженера.

Ґроут був радіоаматором (ex-W9GFZ) і працював на різних радіо-виробників у Чикаго з 1933 року по 1947-й. Інтерес до радіоастрономії виник у нього після знайомства в 1933 з роботами Карла Янського[2] про радіовипромінювання неба. Він звернувся в «Белл лебс», де працював у той час Янський, але отримав відмову, тому що це були часи Великої Депресії, і вільних робочих місць не було.

 
Перший у світі радіотелескоп

Тоді Ребер вирішив побудувати власний радіотелескоп на задньому дворі свого будинку в Вітоні. Перший у світі радіотелескоп являв собою параболічне дзеркало з металу діаметром 9,5 метрів, що збирає сигнал на радіоприймач, що містився в 8 метрах над дзеркалом. Конструкція була встановлена ​​на похилій стійці і не могла обертатися, проте її можна було направити в будь-яку точку неба. За допомогою свого пристрою Ґроут Ребер склав першу карту неба Північної півкулі в радіодіапазоні[3].

 
Радіокарти небосхилу, отримана Ґроутом Ребером у 1944[4]

Ґроут Ребер у 1948 почав працювати в Національному бюро стандартів. Ребер продовжив дослідження космічного радіовипромінювання, розпочаті Карлом Янським в 1932; і до початку 1940-х років був єдиним, хто вів радіоастрономічні спостереження. Підтвердив результати Янського про радіовипромінювання Чумацького Шляху, використовуючи коротші хвилі (1,8 м). У 1942 опублікував першу радіокарту неба; в 1944 першим повідомив про відкриття радіовипромінювання Сонця, яке в 1942 спостерігали також Дж. С. Хей і Дж. Саутворт; в 1946—1948 вивчив і описав спалахи сонячного радіовипромінювання, знайшов, що їхні тривалості пропорційні довжинам хвиль. У наступні роки брав участь в експедиціях радіоастрономічних на Гавайські острови і Тасманію.

З кінця 1950-х і до самої смерті 20 грудня 2002 Ребер жив на австралійському острові Тасманія, де продовжував займатися астрономічними радіоспостереженнями.

Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1962).

Пам'ятьРедагувати

На його честь названі

  • Астероїд 6886 Ґроут
  • Медаль Ґроута Ребера[5]
  • Відкритий 20 січня 2008 музей радіообсерваторії Маунт Плезант[6]

ВиноскиРедагувати

  1. NNDB — 2002.
  2. Dr. Jansky's Study of Static and a New Theory — Industry's Debt to X-… — Free Preview — The New York Times
  3. Алексей Левин. Слушая Вселенную. Архів оригіналу за 2012-04-07. Процитовано 2011-11-19. 
  4. Reber G. Cosmic Static // Astrophys. J.. — November, 1944. — Т. 100. — С. 279—287.
  5. Queen Victoria Museum and Art Gallery
  6. Museum marks life of first radio astronomer, Australian Broadcasting Corporation, 18 січня 2008

ПосиланняРедагувати