Лаура Феррарезе
| Лаура Феррарезе | |
|---|---|
| Laura Ferrarese | |
 | |
| Народилася |
20 століття Падуя, Венето, Італія |
| Країна |
 Італія |
| Національність | Italian and Canadian |
| Діяльність | фізик, астроном |
| Alma mater | |
| Заклад |
каліфорнійський технологічний інститут Ратґерський університет National Research Council of Canada |
| Членство | МАС |
| Нагороди |
Медаль діамантового ювілею королеви Єлизавети II Премія Хелен Саєр Хогг Премія Пітера Мартіна |
| Особ. сторінка | astroherzberg.org/people/laura-ferrarese/ |
 Лаура Феррарезе у Вікісховищі | |
Лаура Феррарезе — дослідниця в космічній науці в Національній дослідницькій раді Канади. Її основна робота виконувалася за допомогою даних космічного телескопа Хаббл і телескопа Канада-Франція-Гаваї .
Раннє життя і кар'єра ред.
Лаура Феррарезе народилася в Падуї, Італія і навчалася в університеті Падуї, готуючись отримати докторський ступінь в галузі фізики в університеті Джона Хопкінса в 1996 році [1] Вона була докторантом Хаббла в Каліфорнійському технологічному інституті, перш ніж стати професором в Університеті Рутгерса в 2000 році[1]. У 2004 році вона перейшла до Національної дослідницької ради (Канада), де зараз[коли?] є головним науковим співробітником[1]. У липні 2017 року Феррарезе прийняла 16-місячне призначення на посаду тимчасового директора обсерваторії Джеміні[2].
Дослідження ред.
Робота Лаури Феррарезе дала їй можливість очолити проекти, використовуючи такі об'єкти, як космічний телескоп Хаббл і телескоп Канада-Франція-Гаваї[3]. Її робота зосереджена на масах надмасивних чорних дір, дисперсії швидкості зір у галактик, та їх взаємозв'язок. Вона також досліджувала активні ядра галактик, динаміку галактик і співвідношення масштабу, шкалу відстані між галактиками і швидкість розширення Всесвіту[4]. У своїй роботі Феррарезе користувалася даними наземних і космічних обсерваторій, зокрема, космічного телескопа Хаббл (HST), рентгенівської обсерваторії Чандра і телескопа Канада-Франція-Гаваї (CFHT).
За даними САО / NASA Astrophysics Data System, [5][відсутнє в джерелі][1][неавторитетне джерело] вона опублікувала 177 дослідних робіт, які цитовані понад 20 000 разів. Її h-індекс - 66.
Викладання ред.
Ферраресі викладала в Університеті Вікторії, Університеті Рутгерса, Університеті Падуї та Школі SIGRAV з питань сучасної теорії відносності та гравітаційної фізики[1].
Визнання та нагороди ред.
- Медаль діамантового ювілею королеви Єлизавети II (2012)
- Премія Хелен Саєр Хогг (2014)[6]
- Премія Пітера Мартіна (2015)[3]
30 листопада 2000 року Феррарезі показували в телесеріалі Horizon в епізоді під назвою «Надмасивні чорні діри».
Діяльність у громадських організаціях ред.
Лаура Феррарезе є активним членом Міжнародного астрономічного союзу (МАС), вона бере участь у роботі відділу B — технологій та наукових досліджень, та відділу H — міжзоряної речовини, місцевих галактик та космології. До 2012 року вона була членом комісії VIII (Галактики та Всесвіт), а до 2015 року — членом комісії 28 (Галактики)[7]. Вона також є членом Американського астрономічного товариства та Канадського астрономічного товариства.
У даний час[коли?] Феррарезе є віце-президентом Міжнародного астрономічного союзу і є членом ради директорів телескопа Канада-Франція-Гаваї. З 2012 по 2014 рік вона обіймала посаду президента Канадського астрономічного товариства (CASCA). Феррарезе також працювала в Раді директорів Асоціації університетів для досліджень в галузі астрономії (AURA), а також, серед інших призначень, очолювала Наглядову раду AURA для Gemini (AOC-G).
Джерела ред.
- ↑ а б в г д Curriculum Vitae of Laura Ferrarese (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2019. Процитовано 13 червня 2019.
- ↑ Dr. Laura Ferrarese Appointed Interim Director of Gemini Observatory. Gemini Observatory (англ.). 2 червня 2017. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
- ↑ а б CASCA 2015 Press Tip Sheet (PDF). Canadian Astronomical Society. Архів оригіналу (PDF) за 17 листопада 2015.
- ↑ Laura Ferrarese. Herzberg Astrophysics (амер.). Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 22 листопада 2016.
- ↑ SAO/NASA Astrophysics Data System. Архів оригіналу за 16 січня 1999. Процитовано 13 червня 2019.
- ↑ Two Public Astronomy Lectures Help Mark 100 Years of Astronomy Group in Victoria. Royal Astronomical Society of Canada. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 червня 2019.
- ↑ International Astronomical Union | IAU. www.iau.org. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 22 листопада 2016.