Відкрити головне меню

Мико́ла Гаври́лович Ла́тишев (рос. Никола́й Гаври́лович Ла́тышев, 22 листопада 1913, Москва, Російська імперія — 18 лютого 1999, Москва, Росія) — радянський футбольний арбітр. Зокрема обслуговував фінальний поєдинок чемпіонату світу 1962 року.

Латишев Микола Гаврилович
Загальна інформація
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Народження 21 листопада 1913(1913-11-21)
Москва, Російська імперія
Смерть 18 лютого 1999(1999-02-18) (85 років)
Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Спорт
Вид спорту футбол
Команда Динамо

БіографіяРедагувати

По закінченні технікуму прийшов на Московський електрозавод, де була футбольна секція. В цей час зі спорткомітету в секцію надійшла вказівка — відправити одну людину на семінар з підготовки арбітрів для обслуговування матчів чемпіонату Москви. На цей семінар і був відправлений Латишев, після якого і приступив до суддівства[1].

Виступав на позиції захисника за клубні команди «Електрозаводу», «Сталінця», московського «Динамо» (19321942). У 1942 році грав за заснований в Куйбишеві клуб «Крила Рад», брав участь у першому виїзному матчі команди[2].

У 1939 був залучений як боковий суддя до матчів союзного чемпіонату, а в 1940 дебютував як головний суддя в матчі «Динамо» (Ленінград) — «Локомотив» (Тбілісі) (2:1).

Арбітр ФІФА (йому першому з радянських арбітрів присвоєно це звання — 1952 року), арбітр всесоюзної категорії (1941). Як суддя в полі у вищій лізі з 1940 по 1963 рік провів близько 200 матчів. Вісім разів судив фінали Кубка СРСР (1947, 1948, 1950, 1951, 1952, 1954, 1955, 1957 — рекорд серед арбітрів).

11 разів входив у Списки найкращих футбольних суддів СРСР.

Судив матчі Олімпійських ігор 1952 року (Угорщина — Румунія), Олімпійських ігор 1956 року (Велика Британія — Таїланд, Югославія — Індія, Болгарія — Індія), чемпіонату світу 1958 року (Швеція — Мексика, Уельс — Угорщина), чемпіонату світу 1962 року (Італія — Швейцарія, Англія — Аргентина, Угорщина — Чехословаччина, а також фінал Бразилія — Чехословаччина, за що був нагороджений «Золотим свистком ФІФА»).

Член суддівського комітету ФІФА (19621984, з перервою), нагороджений орденом ФІФА «За заслуги» (1987). Голова Всесоюзної колегії суддів (19491973, 19791983).

Викладав в Московському станкоінструментальному інституті (19471987), кандидат технічних наук (1954), був доцентом кафедри «Технологія машинобудування». Нагороджений орденами Трудового червоного прапора і Пошани.

Факти з життяРедагувати

  • Латишев — єдиний у світі арбітр, який видалив Льва Яшина (фінал Кубка СРСР 1955). Підставою для вилучення послужив момент, коли Яшин, вибігши з воріт, в ігровому зіткненні завдав удару в живіт армійцю Агапову. Внаслідок вилучення на 45-й хвилині «динамівці» провели цілий тайм з польовим гравцем у воротах і поступилися в підсумку 1:2.
  • У 1951 році результат фіналу, який судив Латишев, між командою м. Калініна і ЦБРА був анульований через протест калінінців, і було призначено перегравання, яку відсудив інший арбітр (Бєлов).

ПриміткиРедагувати

  1. Юрис Юрий. Золотой свисток Николая Латышева // Спорт-Экспресс Футбол. — 1995. — № 3. — с.3.
  2. Накануне юбилея. Первые шаги

ПосиланняРедагувати