Ластівка Петро Трохимович
український актор, літератор.
Ластівка Петро Трохимович (5 червня 1922, с. Савинці, нині Рокитнянського району Київської області — 18 грудня 2018, Тернопіль) — український радянський актор, літератор. Заслужений артист УРСР (1972)[1], Народний артист УРСР (1980)[2]. Чоловік Марії, батько Петра Петровича Ластівок.
| Ластівка Петро Трохимович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
5 червня 1922 Савинці, Рокитнянський район, Україна | |||
| Помер |
18 грудня 2018 (96 років) Тернопіль | |||
| Громадянство |
 СРСР Україна | |||
| Діяльність | актор | |||
| У шлюбі з | Божко-Ластівка Марія Олександрівна | |||
| Діти | Ластівка Петро Петрович | |||
| IMDb | nm6444335 | |||
| Нагороди та премії | ||||
        | ||||
|
| ||||
Біографія ред.
Учасник німецько-радянської війни — гвардії лейтенант, розвідник парашутно-десантних військ.
Закінчив школу кіноактора при Київській кіностудії художніх фільмів (1949, нині кіностудія ім. О. Довженка).
Працював у Закарпатському та Чернігівському музично-драматичному театрах.
1960–1988 — актор Тернопільського музично-драматичного театру (нині академічний театр).
Загинув, 18 грудня 2018 року, внаслідок пожежі (коротке замкнення електропроводки) у власному помешканні в Тернополі.[3]
Ролі ред.
Зіграв понад 100 ролей:
- Петро («Наталка Полтавка» Івана Котляревського),
- Левко і Брут («Майська ніч» та «Вій» за Миколою Гоголем),
- Мельниченко («Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького),
- Кравчина («Незабутнє» за Олександром Довженком),
- Лопата («Земля» за Ольгою Кобилянською),
- Крячко («Дикий Ангел» Олексія Коломійця),
- Василь («Циганка Аза» Михайла Старицького),
- Горфорд («Слухайте, товариші потомки» Д. Мусієнка),
- Василь Коврига («Рідна мати моя» Ю. Мокрієва),
- Кирило («Спасибі тобі, моє кохання» Олексія Коломійця),
- Олексій Молчалін («Лихо з розуму» О. Грибоєдова).
Фільмографія ред.
Знявся у кінофільмах:
Друковані праці ред.
Автор п'єс:
Нагороди ред.
- Ордени Червоної зірки
- Вітчизняної війни (1943)
- Богдана Хмельницького, 18 медалей СРСР. Медаль «За відвагу».
Примітки ред.
- ↑ Про присвоєння почесного звання заслуженого артиста Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР 25 серп. 1972 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1972. — № 35. — С. 335.
Почесне звання присвоєно
Ластівці П. Т. — артистові Тернопільського обл. укр.
муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка. - ↑ Про присвоєння працівникам Тернопільського обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Шевченка почесних звань Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР 8 груд. 1980 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1980. — № 52. — С. 1017.
Народного артиста УРСР:
Ластівці П. Т. — артисту театру,
заслуженому артисту УРСР. - ↑ У власній квартирі згорів 96-річний народний артист України. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
- ↑ Сулименко А. Продовження традицій [«Роман Міжгір'я» за І. Ле] // Укр. театр. — 1973. — № 2. — С. 16-18.
- ↑ Прохорець М. З криниць братерства: Вистава «Роман Міжгір'я» за І. Ле // Вільне життя. — 1979. — 28 січ.
Джерела ред.
- Фроленков В. Ластівки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 322—323. — ISBN 966-528-199-2.
- Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик // Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — 264 с.
- Демків Б. Велика таїна любові: До 75-річчя від дня народження відомого актора театру і кіно, народного артиста України П. Т. Ластівки // Тернопіль вечірній. — 1997. — 5 липня.
- Демків Б. З птахом схожий: [Нарис про П. Т. Ластівку] // Вільне життя. — 1972. — 8 липня. — (Акторські силуети).
- Демків Б. Служити мистецтву: [Творчий портрет П. Т. Ластівки] // Культура і життя. — 1998. — 8 квіт.
- Завалков С. Час минулий і час нинішній: [Про виставу «Лихо з розуму» О. Грибоєдова] // Вільне життя. 1966. — 29 квіт.
- Корнієнко О. З. Тернопільський театр ім. Т. Г. Шевченка. — К.: Мистецтво, 1980. — стор. 30, 44, 47, 59, 61-62, 68, 72-73, 80-81, 85-86, 88.
- Ластівка П. Безстрокова віза на життя: [Про творчу дружбу П. Ластівки з І. Ле. Спогади] // Вільне життя. — 1985. — 24 березня.
- Ластівка П. Муза не знала спокою // Вільне життя. — 1967. — 9 травня.
- Мичко С. Свято, помножене на три: [Розп. про театральну родину — Ластівок] // Тернопільська газета. — 1997. — 27 березня, фото.
- Світлий Д. На меридіанах творчості // Вільне життя. — 1982. — 19 грудня.
Посилання ред.
- Ластівка Петро Трохимович на сайті IMDb (англ.)