Відкрити головне меню

Ластівка Петро Трохимович

український актор, літератор.

Ластівка Петро Трохимович (5 червня 1922, с. Савинці, нині Рокитнянського району Київської області18 грудня 2018, Тернопіль) — український радянський актор, літератор. Заслужений артист УРСР (1972)[1], Народний артист УРСР (1980)[2]. Чоловік Марії, батько Петра Петровича Ластівок.

Ластівка Петро Трохимович
Народився 5 червня 1922(1922-06-05)
Савинці, Рокитнянський район, Україна
Помер 18 грудня 2018(2018-12-18) (96 років)
Тернопіль, Україна
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність актор
У шлюбі з Божко-Ластівка Марія Олександрівна
Діти Ластівка Петро Петрович
IMDb nm6444335
Нагороди та премії
Заслужений артист України

БіографіяРедагувати

Учасник німецько-радянської війни — гвардії лейтенант, розвідник парашутно-десантних військ.

Закінчив школу кіноактора при Київській кіностудії художніх фільмів (1949, нині кіностудія ім. О. Довженка).

Працював у Закарпатському та Чернігівському музично-драматичному театрах.

19601988 — актор Тернопільського музично-драматичного театру (нині академічний театр).

Загинув, 18 грудня 2018 року, внаслідок пожежі (коротке замкнення електропроводки) у власному помешканні в Тернополі.[3]

РоліРедагувати

Зіграв понад 100 ролей:

ФільмографіяРедагувати

Друковані праціРедагувати

Автор п'єс:

  • «Міль» (1953),
  • «За волю Карпат» (1955),
  • «Дівчина з Десни»(1959),
  • «Обличчям до сонця» (1968),
  • «Роман Міжгір'я» (1972, за однойменним твором Івана Ле)[4][5],
  • статей, нарисів, спогадів у періодиці.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Про присвоєння почесного звання заслуженого артиста Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР 25 серп. 1972 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1972. — № 35. — С. 335.
    Почесне звання присвоєно
    Ластівці П. Т. — артистові Тернопільського обл. укр.
    муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка.
  2. Про присвоєння працівникам Тернопільського обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Шевченка почесних звань Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР 8 груд. 1980 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1980. — № 52. — С. 1017.
    Народного артиста УРСР:
    Ластівці П. Т. — артисту театру,
    заслуженому артисту УРСР.
  3. У власній квартирі згорів 96-річний народний артист України
  4. Сулименко А. Продовження традицій [«Роман Міжгір'я» за І. Ле] // Укр. театр. — 1973. — № 2. — С. 16-18.
  5. Прохорець М. З криниць братерства: Вистава «Роман Міжгір'я» за І. Ле // Вільне життя. — 1979. — 28 січ.

ДжерелаРедагувати

  • Фроленков В. Ластівки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 322—323. — ISBN 966-528-199-2.
  • Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик // Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — 264 с.
  • Демків Б. Велика таїна любові: До 75-річчя від дня народження відомого актора театру і кіно, народного артиста України П. Т. Ластівки // Тернопіль вечірній. — 1997. — 5 липня.
  • Демків Б. З птахом схожий: [Нарис про П. Т. Ластівку] // Вільне життя. — 1972. — 8 липня. — (Акторські силуети).
  • Демків Б. Служити мистецтву: [Творчий портрет П. Т. Ластівки] // Культура і життя. — 1998. — 8 квіт.
  • Завалков С. Час минулий і час нинішній: [Про виставу «Лихо з розуму» О. Грибоєдова] // Вільне життя. 1966. — 29 квіт.
  • Корнієнко О. З. Тернопільський театр ім. Т. Г. Шевченка. — К.: Мистецтво, 1980. — стор. 30, 44, 47, 59, 61-62, 68, 72-73, 80-81, 85-86, 88.
  • Ластівка П. Безстрокова віза на життя: [Про творчу дружбу П. Ластівки з І. Ле. Спогади] // Вільне життя. — 1985. — 24 березня.
  • Ластівка П. Муза не знала спокою // Вільне життя. — 1967. — 9 травня.
  • Мичко С. Свято, помножене на три: [Розп. про театральну родину — Ластівок] // Тернопільська газета. — 1997. — 27 березня, фото.
  • Світлий Д. На меридіанах творчості // Вільне життя. — 1982. — 19 грудня.

ПосиланняРедагувати