Відкрити головне меню

Ласло II (угор. II. László, хорв. Ladislav II., словац. Ladislav II.; 1131 — 14 січня 1163) — король Угорщини з династії Арпадів.

Ласло ІІ
Chronicon Pictum P121 A korona elrablása
Ласло ІІ
Король Угорщини
Правління 1162-1163
Попередник Стефан III
Наступник Стефан IV
Біографічні дані
Імена Ласло ІІ
Народження 1131(1131)
Секешфегервар, Феєр, Центральне Задунав'я, Угорщина
Смерть 14 січня 1163(1163-01-14)
отрути
Поховання Секешфегервар
Дружина Юдіт Польська
Діти Марія
Династія Арпади
Батько Бела II
Мати Олена Вукановіч
Медіафайли у Вікісховищі?

Онук української князівни Предслави Святополківни, правнук Великого князя Київського Святополка ІІ, прапраправнук Великого князя Київського Ярослава Мудрого.

Як молодший син короля Бели II, він міг отримати трон тільки за допомогою Візантійської імперії в боротьбі зі своїм племінником королем Стефаном III після смерті свого старшого брата, короля Гези II. Хоча більшість угорської знаті визнало його, ґрунтуючись на давній — ще дохристиянської — традиції, згідно з якою старший чоловік в роду мав переважне право на владу в обхід синів померлого правителя, глава Католицької церкви Угорщини архієпископ Лукаш не визнав законність його правління.

Зміст

Ранні рокиРедагувати

Ласло був другим сином Бели II, короля Угорщини, і його дружини Олени Вукановіч (дочки великого жупана Рашки Уроша I). Він був ще немовлям, коли його мати Олена представила його і його брата Гезу баронам, викликаним в Арад, щоб переконати їх стратити опонентів її чоловіка, які переслідували його (Белу II) з самого раннього дитинства.

Після завоювання Боснії батько дав Ласло титул герцога провінції в 1137, хоча провінція і управлялася адміністратором, призначеним королем. Коли король Бела II помер 13 лютого 1141 року, старший брат Ласло Геза II зайняв трон. У 1152 році король організував два окремих герцогських титули для Ласло і їх молодшого брата Стефана.

Геза II хотів передати престол своєму синові Стефану, в результаті його відносини з молодшими братами погіршилися. У 1156 році герцог Стефан спробував організувати змову проти короля за підтримки їх дядька по материнській лінії Белоша, але Геза переміг їх, і герцог Стефан знайшов притулок при дворі візантійського імператора Мануїла I Комніна. У 1160 році спробував влаштувати змову сам Ласло, але, зазнавши невдачі, приєднався в Константинополі до свого брата Стефана.

При імперському дворі Константинополя Ласло, на противагу своєму братові, не хотів повністю підкоритися Мануїлу I Комніну і відмовився одружитися на племінниці імператора.

Король УгорщиниРедагувати

Коли імператор Мануїл I дізнався, що король Геза II помер 31 травня 1162 року і його син Стефан III коронований, він вирішив розпочати кампанію проти Угорщини, щоб чоловік його племінниці, герцог Стефан, зайняв трон. Почувши вимогу імператора, угорські барони послали посольство в його табір з пропозицією прийняти правління Ласло, відповідне угорським традиціям, вимагали, щоб померлому правителю успадковував старший чоловік в роду. Таким на той момент був Ласло. Імператор прийняв пропозицію баронів і відправив Ласло в Угорщину.

До моменту прибуття Ласло в Секешфехервар, його племінник, король Стефан III, втік до Братислави, і Ласло був проголошений королем. Однак Лукаш, Архієпископ Естергомський, який залишився лояльним молодому королю, відмовився коронувати Ласло. Тому Ласло був коронований Міко, Архієпископом Калоча, в липні 1162 року. З нагоди коронації Ласло дав титул Tercia pars Regni (тобто правителя однієї третини королівства Угорщини) своєму молодшому братові Стефану.

Так як Архієпископ Лукаш все ще заперечував законність правління Ласло і відлучив його від церкви, Ласло заарештував його. Ласло звільнив Архієпископа Лукаша 25 грудня 1162 року на вимогу папи Олександра III, але прелат не хотів відпускати гріхи короля.

Ласло, можливо, помер від отруєння і похований в Секешфехерварі. У середньовіччі його не вважали королем (а тільки узурпатором), тому як Ласло II в XIII столітті був відомий король Ласло III.

РодовідРедагувати

Ласло II веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Ярославичів та Ізяславичів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бела I,
князь угорський
 
 
 
 
 
 
 
Геза I,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ричеза,
польська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
Алмос,
принц угорський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідомий
 
 
 
 
 
 
 
Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідома
 
 
 
 
 
 
 
Бела II,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ізяслав Ярославич,
Король Русі
 
 
 
 
 
 
 
Святополк Ізяславич,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гертруда,
польська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
Предслава,
українська княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Князь Богемії
 
 
 
 
 
 
 
Богемська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідома
 
 
 
 
 
 
 
Геза II,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марко Петріславович,
Сербський князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Урош I,
Великий жупан Сербії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Угарка,
княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олена,
принцеса Сербська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Костянтин Діоген,
Візантійський імператор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Діогенеса,
донька Візайнтійського імператора
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Theodora Komnena
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЛітератураРедагувати

  • Пал, Энгел. Realm of St. Stephen: A History of Medieval Hungary, 2001
  • Критси, Дьюйла; Макк, Ференц.' Az Árpád-ház uralkodói (IPC Könyvek, 1996)
  • Korai Magyar Történeti Lexikon (9-14. század), főszerkesztő: Kristó Gyula, szerkesztők: Engel Pál és Makk Ferenc (Akadémiai Kiadó, Budapest, 1994)
  • G. Vég, Magyarország királyai és királynői, Maecenas, 1990.
  • Magyarország Történeti Kronológiája I. — A kezdetektől 1526-ig, főszerkesztő: Benda Kálmán (Akadémiai Kiadó, Budapest, 1981)
  • (главный источник) The Hungarian Illuminated Chronicle, A. West, trans., Corvina, 1969.
  • (главный источник) Киннамос, Джон. Deeds of John and Manuel Comnenus, C.M. Brand, trans., Columbia University Press, 1976.
Попередник
Стефан III
  Король Угорщини
1162-1163
  Наступник
Стефан IV