Лаптін Петро Фролович

Петро Фролович Лаптін
Лаптін Петро Фролович.jpg
Народився 24 грудня 1912(1912-12-24)
село Івча, нині Літинського району Вінницької області
Помер 16 грудня 1986(1986-12-16) (73 роки)
Кам'янець-Подільський
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність історик
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів історія
Заклад Кам'янець-Подільський педагогічний інститут (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
Вчене звання професор
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Відомий завдяки: монографії «Община в російській історіографії останньої третини XIX — початку XX століття» (1971)

Петро́ Фро́лович Ла́птін (24 грудня 1912, село Івча, нині Літинського району Вінницької області — 16 грудня 1986, Кам'янець-Подільський) — український історик. Кандидат історичних наук (1948). Професор (1976).

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї ремісника. Дуже рано залишився без матері. У 1919–1926 роках фактично був безпритульний, періодично перебував у дитячих будинках.

1926 року став робітником слюсарної майстерні в Грицеві (нині селище міського типу Шепетівського району Хмельницької області). 1931 року закінчив у Вінниці робітничий факультет, після чого працював учителем історії в школі в селі Малі Крушлинці Вінницького району.

У 1932–1937 роках навчався в Київському університеті. Після завершення навчання служив у Червоній армії. У 1939–1943 роках був викладачем педагогічних інститутів: спочатку в Києві, потім у Новосибірську. 1943 року Лаптіна призвали на службу у війська МВС. Після завершення війни та демобілізації Петро Фролович повернувся до викладання в Київському педагогічному інституті, в якому пропрацював до вересня 1948 року. Далі до вересня 1951 року працював викладачем учительського інституту в Києві, педагогічного інституту в Житомирі.

1947 року захистив кандидатську дисертацію «Максим Максимович Ковалевський і його погляди на середньовічну общину», 1950 року став доцентом.

Від вересня 1951 року до кінця життя Лаптін працював у Кам'янець-Подільському педагогічному інституті (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). У 1952–1956 роках Лаптін виконував обов'язки завідувача кафедри загальної історії. У березні 1973 року переведено на посаду в. о. професора кафедри загальної історії. 1976 року Лаптіну надано вчене звання професора по кафедрі загальної історії. У січні 1983 року Лаптіна перевели на посаду професора-консультанта кафедри загальної історії. 1 березня 1986 року у зв'язку з виходом на пенсію та хворобою був звільнений з роботи за власним бажанням. 16 грудня 1986 року професор Лаптін помер. Наступного дня його поховали на новому цвинтарі на Нігинському шосе.

Наукова діяльністьРедагувати

Доробок Лаптіна становить понад 40 наукових праць, які присвячено проблемам медієвістики, історіографії, педагогіки вищої школи. Вершиною наукової творчості вченого стала монографія «Община в російській історіографії останньої третини XIX — початку XX століття», видана 1971 року в Києві у видавництві «Наукова думка». За цю фундаментальну працю, а також за багаторічну викладацьку роботу у вишах України Петру Фроловичу без захисту докторської дисертації було надано вчене звання професора.

1988 року посмертно у Києві видано монографію Лаптіна «Проблемне викладання та вивчення історії у вищій школі».

ЛітератураРедагувати

  • Вчені Хмельниччини: Бібліографічний покажчик. — Хмельницький, 1988. — С. 98—100.
  • Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 264-265.
  • Опря А. В., Винокур І. С. Петро Фролович Лаптін // Кам'янець-Подільський державний університет в особах. — Т. 1. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2003. — С. 278-286.