Славін Лазар Мойсейович
| Лазар Мойсейович Славін | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився | 29 травня (11 червня) 1906 Вітебськ | ||
| Помер | 30 листопада 1971 (65 років) Київ | ||
| Поховання | Байкове кладовище | ||
| Країна |  Російська імперія СРСР | ||
| Національність | єврей | ||
| Діяльність | археолог | ||
| Alma mater | Ленінградський університет | ||
| Галузь | археологія | ||
| Заклад | Інститут археології РАН | ||
| Посада | директор Історико-археологічного заповідника «Ольвія» | ||
| Вчене звання | доцент | ||
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук | ||
| Відомі учні | Ніна Лейпунська, Галина Мезенцева | ||
| Аспіранти, докторанти | Мезенцева Галина Георгіївна Лейпунська Ніна Олександрівна | ||
| Членство | НАН України | ||
| Партія | ВКП(б) | ||
| Нагороди |
| ||
Ла́зар Мойсе́йович Сла́він (*29 травня (11 червня) 1906, Вітебськ — †30 листопада 1971, Київ) — український радянський археолог, кандидат історичних наук (з 28 червня 1938 року), доцент (з 14 квітня 1956 року) член-кореспондент АН УРСР (з 22 лютого 1939 року)[1].
Біографія
ред.Народився у Вітебську. У 1928 році закінчив Ленінградський університет. Протягом 1929—1938 років працював в Інституті історії матеріальної культури (згодом Ленінградське відділення Інституту археології АН СРСР). Член ВКП(б) з 1940 року.
З 1939 року працював в Інституті археології АН УРСР (у 1939—1941 і 1944—1945 роках — його директор; у 1946—1949 роках — заступник директора, з 1970 року — завідувач відділу античної археології). Очолював роботу над вивченням пам'яток античного періоду Північного Причорномор'я, одночасно у 1945—1970 роках завідував кафедрою археології та музеєзнавства Київського університету.
У 1938—1971 роках очолював Історико-археологічний заповідник «Ольвія».
Серед учнів Лазаря Славіна — Ніна Лейпунська, Галина Мезенцева тощо.
Помер 30 листопада 1971 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 21).
Праці
ред.Праці вченого присвячені головним античним пам'яткам Північного Причорномор'я, зокрема, Ольвії:
- «Ольвія» (1938);
- (рос.)«Древний город Ольвия» (1951);
- (рос.)«Проблеми истории Северного Причерноморья в античную эпоху» (1959);
- (рос.)«Здесь был город Ольвия» (1967)
та інші.
Нагороди
ред.- орден «Знак Пошани».
- У 1977 р. — Державна премія України в галузі науки і техніки (посмертно; за монографію «Археологія Української РСР» в трьох томах, опубліковану в 1971—1975 роках)[2].
Примітки
ред.- ↑ Національна академія наук України. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 3 грудня 2012.
- ↑ Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 3 грудня 2012.
Джерела та література
ред.- Черкаська Д. Наукова та педагогічна діяльність археолога Л. М. Славіна (2017)
- Крапівіна В. В. Славін Лазар Мойсейович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 622. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.