Лавренко Євген Михайлович
| Лавренко Євген Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 11 (23) лютого 1900 Чугуїв, нині Харківської області |
| Помер | 18 липня 1987 (87 років) Ленінград |
| Країна |  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | геоботанік |
| Alma mater | Харківський університет |
| Галузь | геоботаніка |
| Заклад | Ботанічний інститут АН СРСР |
| Посада | Голова Всесоюзного ботанічного товариства |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Відомий завдяки: | розробка плану географічної мережі заповідників СРСР |
| Нагороди |   |
| академік АН СРСР | |
Євге́н Миха́йлович Лавре́нко (* 11 (23) лютого 1900, Чугуїв, нині Харківської області — † 18 липня 1987, Ленінград) — радянський геоботанік і ботаніко-географ, академік АН СРСР (1968; член-кореспондент 1946).
Біографія
ред.Закінчив природниче відділення Харківського університету (1922). Тут він вступає у природоохоронну організацію — Харківське товариство любителів природи, очолюване піонером охорони природи В. І. Талієвим.
З 1921 до 1928 працював у Харківському ботанічному саду, з 1926 до 1929 — в Харківському інституті охорони природи, з 1929 — в Харківському сільськогосподарському інституті, з 1931 — професор цього інституту; з 1934 — в Ботанічному інституті АН СРСР.
Громадська діяльність
ред.Євген Михайлович Лавренко брав участь в організації заповідників «Хомутовський степ», «Михайлівська цілина», охорони унікального дендропарку в Кременчуці.
У 1957 р. він очолює групу відомих радянських вчених (В. Г. Гептнер, С. В. Кириков, О. М. Формозов та ін.) з розробки плану географічної мережі заповідників СРСР, який був опублікований в 1958 р. в бюлетені «Охорона природи і заповідна справа в СРСР». Попри те, що деякі пропозиції вчених так і не були втілені в життя, ця праця дала великий поштовх у розвитку заповідної справи в СРСР.
Вчений неодноразово виступає на захист заповідників. У травні 1972 р., разом з іншими вченими, він пише листа до ЦК КПУ з пропозицією передати Асканію-Нова з ведення ВАСГНІЛ до АН УРСР.
10 років очолював Всесоюзне ботанічне товариство(з 1963 до 1973).
Наукова діяльність
ред.Основні праці по рослинності степів і пустель СРСР, МНР і частково КНР (географія та екологія окремих видів, типологія рослинності, ботаніко-географічні закономірності). Розробив зональний і провінційний поділ степів і пустель Євразії і Північної Африки. Низка робіт присвячені районуванню, картографуванню рослинності (карти світу, окремих материків, СРСР в цілому і його окремих частин) і загальних питань біогеоценології (ввів поняття про фітогеосферу як частину біосфери).
Досліди з районування й картування рослинності, нова класифікація степової рослинності СРСР; численні праці з геоботаніки України, зокрема про степи й болота. «Нарис рослинності України» (в зб. «Ґрунти України», 1930), «Леґенда до карти рослинності УРСР» (1938 разом з Ю. Клеоповим), «История флоры и растительности СССР по данным современного распространения растений» в кн. «Растительность СССР» (1938), «Степи СССР» (там же, т. 2, 1940) й ін.
Нагороди
ред.Двічі удостоєний премії АН СРСР ім. В. Л. Комарова (1950, 1963). Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня та медалями.
Бібліографія
ред.- Степи СССР, в кн.: Растительность СССР, т. 2, М. ≈ Л., 1940;
- Степи Евразиатской степной области, их география, динамика и история, в сборнике: Вопросы ботаники, т. 1, М. ≈ Л., 1954;
- Основные черты ботанической географии пустынь Евразии и Северной Африки, М. ≈ Л., 1962.
- Лавренко Е. М., 1971. Генофонд растительного мира СССР // Ресурсы биосферы на территории СССР. Научные основы их рационального использования и охраны, М.: Наука.
- Лавренко Е. М., 1971. Об охране ботанических объектов в СССР // Вопросы охраны ботанических объектов, Л.: Наука.
- Лавренко Е. М., Денисова Л. В., 1971. Охрана и организация изучения редких и исчезающих видов растений // Ресурсы биосферы на территории СССР. Научные основы их рационального использования и охраны, М.: Наука.
- Грибова С. А., Исаченко Т. И., Лавренко Е. М. Растительность Европейской части СССР. — Ленинград : «Наука», 1980. — 236 с.
Див. також
ред.Джерела
ред.- Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978. (рос.) [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Большой Энциклопедический словарь. 2000. [Архівовано 3 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Література
ред.- Котов M. I., 1971. Є. М. Лавренко // Український ботанічний журнал, № 2.
- Александрова В. Д. и Карамышева З. В., Е. М. Лавренко (к 70-летию со дня рождения и 50-летию научной деятельности), «Ботанический журнал», 1970, т. 55, № 5, с. 735≈61 (список работ).
Посилання
ред.- Київський еколого-культурний центр [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)