Аугустс Кірхенштейнс
А́угустс Кірхенште́йнс (латис. Augusts Kirhenšteins; (6) 18 вересня 1872, Мазсалаца, Ліфляндська губернія, Російська імперія — 3 листопада 1963, Рига, Латвійська РСР) — латвійський політик німецького походження, діяч маріонеткового більшовицького режиму Латвії. Вчений-мікробіолог, голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР (1940—1952), Герой Соціалістичної Праці, академік Академії наук Латвійської РСР (1946).
| Аугустс Кірхенштейнс латис. Augusts Kirhenšteins | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 21 липня — 5 серпня 1940 | |||
| Попередник: | Карліс Улманіс | ||
| Наступник: | реокупація Латвії | ||
| |||
| 17 червня — 25 серпня 1940 | |||
| Попередник: | Карліс Улманіс | ||
| Наступник: | реокупація Латвії | ||
| |||
| 25 серпня 1940 — 10 березня 1952 | |||
| Попередник: | Радянська окупація Латвії | ||
| Наступник: | Карліс Озоліньш | ||
| Народження: |
18 вересня 1872[1] Мазсалаца, Латвія[2] | ||
| Смерть: |
3 листопада 1963[2] (91 рік) Рига, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[2] | ||
| Поховання: | Кладовище Райнісаd | ||
| Країна: |
 Російська імперія Латвія СРСР | ||
| Освіта: | Тартуський університет | ||
| Партія: | КПРС | ||
| Автограф: | 
| ||
| Нагороди: | |||
.svg)
Життєпис
ред.Походив із простої німецької родини. Випускник Ризької гімназії, 1902 року закінчив ветеринарний факультет Юр'ївського (Тартуського) університету в Ліфляндській губернії. Працював ветеринаром у містах Вілмієра і Лімбажі. Учасник революції 1905 року. Емігрував до Швейцарії, де навчався на мікробіолога в Цюриху. З початком Першої світової війни — у Сербії, де служив військовим лікарем в армії.
1917 — повернувся до Латвії. Займався педагогічною працею, був одним із засновників Латвійського університету та Латвійської сільськогосподарської академії.
З 1923 року — професор кафедри мікробіології Латвійського університету.
20 червня 1940 року під патронатом сталінського емісара Андрія Вишинського призначений головою Тимчасового уряду окупованої большевиками Латвії, у липні став президентом.
Після остаточного захоплення большевиками Латвії з 25 серпня 1940 до 11 квітня 1952 року був головою Президії Верховної Ради Латвійської РСР.
З початку німецько-радянської війни 1941 — евакуйований у східні райони СССР, вступив до ВКП(б). Повернувся після реокупації Латвії сталінськими військами.
Одночасно, у 1946 — листопаді 1963 року працював директором Інституту мікробіології Академії наук Латвійської РСР. У 1951—1958 роках — віце-президент Академії наук Латвійської РСР. Автор наукових праць у царині мікробіології та вітамінології.
Нагороди
ред.- Герой Соціалістичної Праці (17.09.1957)
- шість орденів Леніна (17.09.1942; 31.05.1946; 20.07.1950; 6.11.1951; 23.03.1956; 17.09.1957)
- три ордени Трудового Червоного Прапора (17.09.1947; 18.09.1952; 17.09.1962)
- орден Вітчизняної війни І-го ст. (2.03.1944)
- медалі
- заслужений діяч науки Латвійської РСР (1945)
Примітки
ред.- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #128823976 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Кирхенштейн Август Мартынович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
ред.- (латис.) «Augusts Kirhenšteins» в Латвійській освітній інфосистемі.