Кінзя Арсланов
Кінзя́ Арсла́нов (рос. Кинзя́ Арсла́нов, Кинзя-абыз; башк. Кинйә Арыҫланов; 1723 — ? вересень[3] 1774) — башкирський старшина Бушман-Кіпчакської волості Ногайської даруги[ru] Оренбурзької провінції, один з керівників Селянської війни 1773—1775 років, повстанець. Потомок князя Арслана Бін-Алі Кучумовича з родини Арсланових. Сподвижник Омеляна Пугачова.
| Кінзя Арсланов | |
|---|---|
| башк. Кинйә Арыҫланов | |
 персоналізація у виконанні актора, кадр з фільму «Салават Юлаєв», 1941 рік | |
| Народився |
1723 половці |
| Помер |
вересень 1774[1] невідомо |
| Країна |
 Російська імперія |
| Національність | башкири[2] |
| Діяльність | революціонер, повстанець, абиз (старейшина) |
| Знання мов | татарська і російська |
| Учасник | Селянська війна (1773-1775) |
| Суспільний стан | шляхтич[d] |
| Посада | волосний старшина[1][2] |
| Рід | Арслановиd |
Повстання ред.
У 1773 році, коли Омелян Пугачов оголосив себе імператором Петром III, який дивом врятувався, башкири не відразу приєдналися до повстання. Вони уважно спостерігали та вичікували. І тільки після того, як війська Пугачова взяли в облогу ненависний ним Оренбург, а в його штабі з'явився авторитетний у башкирського народу старшина Бушман-Кіпчацької волості Кинзя Арсланов, який і склав звернення до башкирів, вони почали масово переходити на бік Пугачова.
В одній тільки Уфімській провінції з більш ніж 125 старшин у повстанні взяли участь 77 башкирських та 37 старшин мішарів. Відмовилися підтримати Пугачова 12 старшин — 9 башкирських та 3 мішарів. Серед башкирських ватажків у Пугачовському війську були 1 генерал-фельдмаршал, 1 генерал, 1 бригадир, 2 головні полковники, 49 полковників і підполковників, 9 отаманів, 32 похідні старшини, 13 осаулів, 22 сотники. З 47 башкирських полковників та генералів у війську Пугачова 41 були представниками башкирських феодалів.[4]
Примітки ред.
- ↑ а б в КИНЗЯ́ АРСЛА́НОВ // Советский энциклопедический словарь / под ред. А. М. Прохоров — 3 — Большая российская энциклопедия, 1979. — С. 575. — 1632 с. — ISBN 978-5-85270-001-8
- ↑ а б КИНЗЯ АРСЛАНОВ // Башкирская энциклопедия — Башкирская энциклопедия, 2005. — 4344 с. — ISBN 978-5-88185-053-1
- ↑ КИНЗЯ́ АРСЛА́НОВ. с. 575.
После сент. 1774 судьба неизвестна.
{{cite book}}: Проігноровано|work=(довідка) - ↑ Габбасов Руслан. Записки башкирского националиста. Кук Буре. — Уфа: 2023. — 115 c. — С.13
Див. також ред.
Література ред.
- Кинзя Арсланов — статья из Большой советской энциклопедии
- Гали Ибрагимов. Кинзя. Уфа: Башкирское книжное издательство, 1988. — ISBN 5-295-00183-0
- Ғәли Ибраһимов. Кинйә: Тарихи роман. Өфө, 2009. — ISBN 978-5-295-04951-4
- Таймасов С. У. Восстание 1773—1774 гг. в Башкортостане. — Уфа : Китап, 2000. — 376 с. — ISBN 5-295-02163-7.
- Панеях В. М. Кинзя Арсланов и Салават Юлаев // Пугачев и его сподвижники. — М.-Л. : Наука, 1965. — 138 с.
- Усманов А. Н. Кинзя Арсланов — выдающийся сподвижник Пугачева, в сборнике: Исторические записки, т. 71, М., 1962.
Посилання ред.
- Шаблон:ЭБЭ2013
- Кутушев Р. Н.[ru]. Кинзя Арсланов // Башкортостан: краткая энциклопедия. — Уфа : Башкирская энциклопедияd:Q4080157, 1996. — С. 334—335. — ISBN 5-88185-001-7.
- Кинзя Арсланов и его потомки Відео на YouTube
- 8 февраля 1774 г.— Отпускное письмо атамана Кинзи Арсланова об отправке Азамата Тумтаева за лошадьми. Перевод с татарского [Архівовано 20 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Июнь 1774 г.— Рапорт есаула Абузяра Абулгаирова атаману Кинзе Арсланову о наборе башкир в повстанческие отряды, действиях карателей под Авзяно-Петровскими заводами и у Орской крепости. Перевод с татарского [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- 17 октября 1773 г.— Письмо полковника, башкирского старшины Бушмас-Кипчакской волости Ногайской дороги Кинзи Арсланова старшине Ногайской дороги Алибаю Мурзагулову с призывом присоединиться к войску Е. И. Пугачева. Перевод с татарского [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- 20 октября 1773 г.— Указ главного полковника Кинзи Арсланова башкирским старшинам и полковникам с уверением о милостивом отношении Е. И. Пугачева к нему и другим старшинам. Перевод с татарского [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Ноябрь 1773 г.— Ордер атамана Кинзи Арсланова башкирским старшинам-повстанцам Канбулату Елдашеву и Худенезеру Теливбердину об истреблении неприятельских команд, дворян и конфискации их имущества. Перевод с татарского [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Доктор исторических наук Назир Кулбахтин: Кинзя-абыз и его дети
|
Це незавершена стаття про Башкортостан. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
Це незавершена стаття про особу Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з історії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |