Кінець «Сатурна»

«Кінець „Сатурна“» — радянський художній фільм 1968 року за документальною повістю Василя Ардаматського, продовження фільму «Шлях до „Сатурна“». Друга частина трилогії. Продовження у фільмі «Бій після перемоги».

Кінець «Сатурна»Picto infobox cinema.png
рос. Конец «Сатурна»
Кінець «Сатурна».jpg
Жанр військовий
Режисер Віллен Азаров
Сценарист Василь Ардаматський
Михайло Блейман
Віллен Азаров
У головних
ролях
Зоя Василькова
Михайло Волков
Оператор Марк Дятлов
Композитор Олександр Флярковський
Художник Семен Ушаков
Кінокомпанія "Мосфільм"
Тривалість 91 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1968
IMDb ID 0168029

СюжетРедагувати

Отримавши відомості про німецьких шпигунів, радянські розвідники змогли дезінформувати розумного і підступного ворога за допомогою фальшивих повідомлень. Діяльність потужного розвідоргану «Сатурн» виявляється нейтралізованою. В основу сюжету покладена кіноверсія однієї з радіоігор з противником, яку вів контррозвідник Григорій Григоренко.

У роляхРедагувати

Знімальна групаРедагувати

ПосиланняРедагувати