Клюєв Борис Володимирович
Бори́с Володи́мирович Клю́єв (рос. Борис Владимирович Клюев; 13 липня 1944, Москва —1 вересня 2020, Москва) — російський актор театру та кіно. Народний артист Росії (2002). У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.
| Борис Володимирович Клюєв | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Борис Клюев | ||||
_(cropped).jpg) | ||||
| Ім'я при народженні | рос. Борис Владимирович Клюев | |||
| Народився |
13 липня 1944 Москва, СРСР | |||
| Помер |
1 вересня 2020[1] (76 років) Москва, Росія | |||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
| Національність | росіянин | |||
| Громадянство |
 СРСР Росія | |||
| Діяльність | актор, педагог | |||
| Alma mater | Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1969) | |||
| Заклад | Державний академічний Малий театр Росії і Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна | |||
| Роки діяльності | 1967—2020 | |||
| IMDb | nm0460316 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Борис Володимирович Клюєв у Вікісховищі | ||||
Внесений до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[2]. В Україні заборонено творчість за участю Бориса Клюєва[3].
БіографіяРедагувати
Народився 13 липня 1944 року у Москві.
У 1969 році закінчив Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (курс Л. А. Волкова). З 1969 року працював у Малому театрі в Москві. У кіно дебютував в 1970 році у фільмі «Крах імперії». Протягом багатьох років викладав в Щепкинському училищі майстерність актора. Керував курсом і мав вчене звання професора.
У травні 2018 року ЗМІ повідомили, що у Бориса Клюєва діагностували рак легені[4]. Актор рішуче спростовував цю інформацію, але у липні 2019 року вперше підтвердив, що хворий і проходить курси лікування. Проте, за словами Клюєва, хвороба не заважає йому грати в театрі і зніматися в кіно[5].
1 вересня 2020 року помер на 77-му році життя у Москві, після важкої хвороби[6].
Визнання та нагородиРедагувати
- Заслужений артист РРФСР (1989)[7]
- Орден Дружби (25 жовтня 1999) — за великий внесок у розвиток вітчизняної театральної культури та у зв'язку із 175-річчям Державного академічного Малого театру Росії[8]
- Народний артист Росії (2002)[9]
- Лауреат премії «Зірка театрал» в номінації «Кільце Сатурна» (2010)
- Премія «Зірка театрала» (2011) в номінації «найкраща роль другого плану»[10]
- Премія ТЕФІ 2012 рік у номінації «за найкращу чоловічу роль» за роль в телесеріалі «Вороніни»[11]
ФільмографіяРедагувати
- 1970 — Крах імперії — Шульгін
- 1978 — Д'Артаньян та три мушкетери — граф Рошфор
- 1980 — Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона — Майкрофт Холмс
- 1983 — Життя Берліоза — Ріхард Вагнер
- 1984 — ТАРС уповноважений заявити... — Дубов
- 1986 — Михайло Ломоносов — Григорій Орлов
- 1986 — Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Двадцяте століття починається — Майкрофт Холмс
- 1987 — Моонзунд — Гарольд Карлович фон Грапф
- 1987 — Загін спеціального призначення — гауптштурмфюрер Мартін Геттель
- 1987 — Кінець Вічності — соціолог Кантор Вой
- 1989 — Кримінальний квартет — головний інженер
- 1990 — Царське полювання — Грейг Самуїл Карлович, адмірал
- 1991 — Геній — Архипов
- 1992 — Сни про Росію — російський морський офіцер
- 1995 — На розі, у Патріарших — Колесніков
- 1997 — Шизофренія — банкір Лозовський (алюзія на Березовського)
- 1997 — Графиня де Монсоро — герцог де Гіз
- 1997 — Королева Марго — герцог де Гіз
- 2000 — Спогади про Шерлока Холмса — Майкрофт Холмс
- 2001 — Левова частка — директор ФСБ
- 2004 — Сліпий — Поліванов
- 2004 — Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво… — Спартак Петрович
- 2005 — Паризька любов Кості Гуманкова — Месьє Плюш
- 2007 — 07-й змінює курс — президент США
- 2007 — Білка в колесі — Валентин
- 2009—2019 — Вороніни — Микола Петрович Воронін, батько Кості й Льоні, чоловік Галини Іванівни
- 2012 — 1812: Уланська балада — Аракчеєв Олексій Андрійович
- 2012 — Годинникар — друг кілера
- 2013 — Брати по обміну — Олег Дмитрович Чумаков
- 2013—2019 — Вулиці розбитих ліхтарів — генерал Мерзлякін Олексій Миколайович, начальник ГУ МВС
- 2014 — Фізрук 2 — капітан Чернишов, батько Тані
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Умер Борис Клюев, звезда сериала «Воронины» и советского «Шерлока Холмса»
- ↑ Міністерство культури України :: Мінкультури публікує Перелік осіб, які створюють загрозу нацбезпеці. mincult.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 2 вересня 2020.
- ↑ В Україні заборонили прокат фільмів з акторами, що загрожують національній безпеці (список). ЧаРівне (ua). Процитовано 9 травня 2022.
- ↑ Відомому акторові Борису Клюєву поставили страшний діагноз. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 15 липня 2019.
- ↑ Борис Клюєв: «Я хворий, але продовжую лікування» [Архівовано 15 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Як помер Борис Клюєв: встановлена офіційна причина // Обозреватель, 2020-09-02 (рос.)
- ↑ Паризька любов Кості Гуманкова. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 2 травня 2014.
- ↑ Нагороджений указом президента Росії № 1434 від 25 жовтня 1999. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 2 травня 2014.
- ↑ Указ президента РФ від 28.10.2002 n 1269 «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації». Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 2 травня 2014.
- ↑ Борис Клюєв: «У тринадцять років я вантажив вагони!». Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 2 травня 2014.
- ↑ ТЕФІ 2012. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 2 травня 2014.
ДжерелаРедагувати
ПосиланняРедагувати
- Борис Клюєв на сайті ruskino.ru [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Борис Клюєв: «простачка Вороніна грати важче, ніж вишуканих аристократів» [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю журналу «Театрал» [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Відомі особи, хто не пережив 2020 рік [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |