Відкрити головне меню

Кшуманцянь Пірґуж (ерз. Кшуманцянь Пиргуж, рос. Мусалёв Григорий Дмитриевич; 19 листопада 1940 року, село Ташто Кшуманця Великоігнатовского району Мордовської АРСР) — діяч ерзянського національного руху, правозахисник. Інязор ерзянського народу (1999-2019).

Кшуманцянь Пиргуж
Кшуманцянь Пиргуж

Інязор
Час на посаді:
1999 — 12 вересня 2019
НаступникБоляєнь Сиресь

Народився19 липня 1940 року
Ташто Кшуманця, Республіка Мордовія
Відомий якГригорій Дмитрович Мусальов
ГромадянствоРосія Росія
Національністьерзя
ОсвітаМордовський державний університет
Політична партіябезпартійний
БатькоДмітрій
МатиЄкатєріна
ПрофесіяПравозахисник
Релігіяінешкіпазія
Нагороди Маріїнський Орден Хреста V-го ступеню (Естонія)
inyazoro.info

ЖиттєписРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Наймолодший із трьох братів. Батько — учасник Другої світової війни, воював під Сталінградом, загинув у 1943 році під Харковом. Мати — колгоспниця.

У 1958 році закінчив Великоігнатовську середню школу, потім працював у ній лаборантом. У 1959—1962 роках проходив службу в армії. Закінчив фізико-математичний факультет МДУ ім. М. П. Огарьова, після чого працював там математиком-програмістом.

Громадська діяльністьРедагувати

З кінця 1980-х років бере участь у національному русі ерзян. Двадцять років очолює Фонд порятунку ерзянської мови, що охоплює своєю роботою багатьох ерзян по всій Росії. Один із творців, організаторів республіканського свята «Ерзянь Келен чи» (з 1994 року), є його беззмінним керівником.

Григорій Мусальов відновив проведення ритуально-обрядового свята «Раськень Озкс» з 1999 р в селі Чукали Великоігнатовського району Республіки Мордовія на тому ж місці, де воно проводилося у ХVІІ столітті. За 5 днів до проведення першого «Раськень Озкс», як організатор моління, був заарештований російською владою. Міліція вимагала від Кшуманцяня Пірґужа скасувати проведення свята, однак ерзянський діяч відмовився йти на співпрацю. [1]

Григорій Мусальов — творець і керівник республіканського щорічного свята «Вєлєнь озкс». Проводиться воно в селі Ташто Кшуманця з 1990 року в другу суботу липня.

З 1994 року бере участь у виданні і розповсюдженні газети «Ерзянь Мастор».

Мусальову належить ідея встановлення у Саранську пам'ятника національному герою ерзян Пургазу. Проте через ігнорування проблеми місцевою владою спорудження пам'ятника досі не здійснене.

Щомісяця здійснює поїздки в райони Мордовії з метою просвітницької роботи, поширення ерзянської літератури. Делегат від Ерзя народу на 6-ому Всесвітньому конгресі фінно-угорських народів[ru] (2012 рік)[2].

Автор численних резонансних статей та звернень до центральної влади РФ на тему утисків корінних народів. Критикує русифікаційну політику щодо ерзян[3].

За свою правозахисну діяльність неодноразово піддавався переслідуванням силовими структурами. У місцевій пресі розгорнулася кампанія по дискредитації Мусальова[4].

Влітку 2019 р. публічно підтримав представника ерзянської діаспори в Україні Сиреся Боляєнь на посаду Інязора. Через свою позицію зазнав тиску з боку Міністерства культури Республіки Мордовія. Представники республіканської влади вимагали від Кшуманцяня Пірґужа зречення підтримки Сиреся Боляєнь, однак так і не домоглися цього.[5] Взяв участь в церемонії інавгурації новообраного Інязора Сиреся Боляєнь, що відбулась 12 вересня 2019 року в київському Будинку профспілок. Під час церемонії урочисто передав ерзянський колар (символ влади інязора) своєму наступникові.[6]

НагородиРедагувати

  • За свою плідну, подвижницьку суспільно-політичну та культурно-просвітницьку діяльність протягом 25 років, за відновлення і проведення Державних свят «Раськень озкс», «Вєлєнь озкс», за участь у створенні і щорічному проведенні з 1994 року державного свята — «Ерзянь Келен чи» Мусальову було присвоєне звання Почесного громадянина Республіки Мордовія і Росії.
  • У 2015 році, в день 75-річчя, був нагороджений почесним іменним орденом «Великий ерзянин» під номером 1, що заснований Фондом порятунку ерзянської мови і вручений, за рішенням Ради старійшин і ерзянської народу, на «Раськень озкс».

ПриміткиРедагувати