Куцуруб
Куцуру́б (в минулому Крименді-Базар[джерело?]) — село в Україні, у Миколаївському районі Миколаївської області. Адміністративний центр Куцурубської сільської громади. Населення становить 2283 особи.
село Куцуруб | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Миколаївська область | ||||
Район | Миколаївський район | ||||
Громада | Куцурубська сільська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1756 | ||||
Населення | 2136 | ||||
Площа | 3,5 км² | ||||
Густота населення | 610,29 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 57550 | ||||
Телефонний код | +380 5154 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 46°38′53″ пн. ш. 31°36′41″ сх. д. / 46.64806° пн. ш. 31.61139° сх. д.Координати: 46°38′53″ пн. ш. 31°36′41″ сх. д. / 46.64806° пн. ш. 31.61139° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
0 м | ||||
Водойми | Дніпровсько-Бузький лиман | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 57550, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Куцуруб, вул. Очаківська, 120 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Назва
ред.Існує версія про походження назви нашого села, яка переповідається, як правдива історія. Нібито, 1756 коли цариця Катерина II їхала до Очакова (а від Очакова понад Дніпро – Бузьким лиманом стояли військові пости) вони особисто обходила пости. На одному з постів солдат на прізвище Куц настільки бездоганно ніс службу, що до штабу не пропустив навіть царицю. В нагороду за таку пильність Катерина дала йому золотий руб. Згодом, коли сюди почали селитися люди, то визначили це місце, як таке, де цариця дала Куцу руб. У подальшому, напевне, ці слова і закріпилися як назва села – Куцуруб. Але ця історія була вигадана для того, щоби зв'язати цю місцевість з ім'ям російської імператриці Катерини та заставити місцеве населення забути про своє українське коріння. Назва села Куцуруб перекликається зі стародавнім українським словом куцюруб або куцюруба. Слово куцюруб має два значення. Перше - це пошкоджений кривий палець, на який контурами схоже село, яке, в свою чергу, повторює вигин лиману. Друге - це старовинний український танок. І третя версія, що назва села відбулася від назви дуже смачної української страви - куцюруба.
Історія
ред.Крименді-Базар починаючи з XVI століття, землі, на теренах яких знаходиться село знаходилось у провінції Сілістра у складі Османської імперії. Основу населення становили кримські й ногайські татари, румуни, молдовани, турки. Були також великі громади греків, вірмен, євреїв, українців, циган.[джерело?]
Перші офіційні згадки про населений пункт, який знаходився на території сучасного села Куцуруб, знайдені на польській карті, котру склав відомий італійський картограф Річчі Заноні (Rizzi Zannoni) у 1767 році. На той час ця територія належала Османській Імперії. На ній ми можемо бачити поселення ногайських татар Крименді-Базар.
Перші поселенці з'явилися тут у другій половині XVI століття. Заселяли землі втікачі з кріпацтва з Володимирівської губернії.[джерело?] Оселялися біля берегів і будували вриті у землю хати.
У районі села відмічені могильник скіфського періоду V – II ст. до н.е. та скарб ольвійських монет IV ст. до н.е., а також знайдено поселення сарматського поселення.
Культура
ред.Музей
ред.Будинок культури
ред.Бібліотека
ред.Парки
ред.Пам'ятки
ред.Світлини
ред.Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2091 особа, з яких 984 чоловіки та 1107 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2114 осіб.[2]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 81,46 % |
російська | 16,95 % |
молдовська | 0,80 % |
білоруська | 0,23 % |
вірменська | 0,19 % |
гагаузька | 0,09 % |
болгарська | 0,05 % |
інші | 0,23 % |
Сьогодення
ред.У селі є середня школа, у якій навчається 231 учень, філії дитячих музичної та художньої шкіл, будинок культури з глядацькою залою на 450 місць, лікарняна амбулаторія, відділення аптеки. Є невеличкий краєзнавчий музей.
До послуг жителів 22 магазини, їдальня, сільська бібліотека, відділення зв’язку, ощадна каса.
На території села діє Свято-Троїцька православна церква Московського патріархату.
Мистецтво
ред.Село є центром таврійського розпису. Потужна творча школа таврійського розпису створена на базі Куцурубської школи мистецтв. Керівником напряму є талановитий художник, майстер народного мистецтва, викладач Любов Паранюк.[4]
Економіка
ред.- Порт «Очаків»
- У селі розміщена центральна садиба ТОВ «Агрофірми «Лиманський».
Цікаві факти
ред.- берег лиману, на якому розташовано село, дуже крутий і має багато різних ходів и провалів. Старі люди розповідають, що ці провали ведуть до великих підземних ходів, які ведуть до Туреччини. В кожному з них знаходиться карета, і кінь зроблені з чистого золота. Деякі мешканці шукали цей тайний підземний хід, але так і не знайшли. Розповідають, що тільки турки мають точні мапи и плани тих підземних ходів, і тільки вони можуть володіти тими скарбами.[5]
- автобусна зупинка в селі виконана з елементами таврійського розпису. Художник: Любов Паранюк.
Уродженці
ред.- Лукашенко І.П. — доктор наук.
- Журавко Валерій Вікторович (17 вересня 1947) — футболіст, Заслужений тренер України з футболу з 1992 року. Майстер спорту СРСР (1972).
- Ігор Музика (1991—2015) — український військовик, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[6].
- Юрій Васильович Зіньковський — український поет.
Примітки
ред.- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Таврійський розпис: диво Причорномор’я. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Блог Куцурубської публічної бібліотеки Куцурубської об`єднаної територіальної громади - про бібліотеку, село, читачів. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Український Меморіал. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 21 червня 2017.
Посилання
ред.- Погода в селі Куцуруб [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Сайт Куцурубської ЗОШ [Архівовано 8 червня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |