Куценко Петро Іларіонович

Куце́нко Петро́ Іларіо́нович — український поет, член Спілки письменників України (1984).

ЖиттєписРедагувати

Закінчив факультет журналістики Київського університету (1977).

Працював літредактором чернігівської обласної газети «Деснянська правда».

ДоробокРедагувати

Автор книжок

  • «Продовження розмови» (1983),
  • «Манливе світло днів непроминущих» (1986),
  • «Забрало вічності» (1993)
  • «Пісня безсонного джмеля» (1992, збірка віршів для дітей).

Переклади віршів російських поетів Іннокентія Анненського, Анни Ахматової, Осипа Мандельштама, Бориса Пастернака, Миколи Заболоцького, Арсенія Тарковського та ін.[1][2][3][4]

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Сулима М. Чорно-білий світ Петра Куценка // Поезія. 1986. Вип. 2
  • Білоцерківець Н. Досвід пам’яті // Жовтень, 1987. № 1
  • Таран Л. Енергія пошуку. К., 1988.
  • Сердюк П. За брамою власного серця // ЛУ. 1998, 17 верес.