Купіль
Ку́піль — село (до 1944 року — містечко) в Україні, у Війтовецькій селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 720 осіб. Історичний, культурний, освітній і торгово-економічний центр Верхнього Побужжя. До 2020 орган місцевого самоврядування — Купільська сільська рада.
село Купіль | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Тер. громада | Війтовецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA68040030110078761 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1573 |
Населення | ▼ 720 |
Площа | 3,99 км² |
Густота населення | 196,99 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31226 |
Телефонний код | +380 3845 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°36′29″ пн. ш. 26°30′35″ сх. д. / 49.60806° пн. ш. 26.50972° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
305 м |
Водойми | Південний Буг |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31256, Хмельницька обл., Волочиський р-н., смт Війтівці, Героїв України, буд. 4 |
Вебсторінка | http://kupil.volorada.gov.ua/ |
Карта | |
Мапа | |
|
Через село протікає Південний Буг. На Південному Бузі і його притоках в межах території села споруджено щонайменше 5 ставків, зокрема найбільший з них — Купільський став, а також Старий став, став Забровар, Єврейський та ін.
Історія
ред.Перша документальна історична згадка про Купіль датується 1573 роком[1].
У XVI—XVIII ст. — у складі Речі Посполитої.
З 1793 р. — у складі Російської імперії.
У XIX — на початку XX ст. — містечко Староконстантинівського повіту Волинської губернії.
З 1923 р. — центр еврейської національної сільради.
У 1924—1930 рр. — у Войтовецькому районі Проскуровского округу, в 1932—1937 рр. — у Волочиському районі Вінницької області, 1937—1945 рр. — Кам'янець-Подольській області, з 1945 р. — Хмельницької області.
1847 року в Купелі жили 1 170 євреїв, 1897 р. — 2 720 (52,8 %), 1923 р. —1 530. Євреї жили у Купелі, ймовірно, з часів Речі Посполитої.
Наприкінці XVIII ст. за підтримки місцевого поміщика С. Вислоцького у селі була заснована єврейська типографія (одна з перших у Росії).
На початку XIX ст. в селі було кілька синагог, діяли кілька хедерів. За клопотанням єврейського населення в Купелі було відкрито поштову станцію (згадується з 1852 р.).
Головним чином євреї Купеля в XIX ст. займалися ремеслами, були кравцями, швецями, кушнірами, бондарями, ковалями та ін.
З 1859 р. рабином у Купелі був Койфман, у 1880-х рр. — Лейзер Харіф, наприкінці XIX ст. — Йосель-Лейб Глейзер. 1865 р. у Купелі було три синагоги, 1871 року було відкрито однокласне народне училище, 1907 року — єврейська школа.
У 1910-х рр. підприємці Гольдберг, Вейгман, Маргуліс, Каплан і Шварцман орендували парові млини.
Зубним лікарем у Купелі працював Мендель Янкелевич Стружа.
1914 р. євреям належало три аптеки, трактир, 47 лавок (зокрема усі 11 мануфактурних, усі 21 бакалейні та ін.); серед євреїв був один скотопромисловець. У Купелі діяла сіоністська організація.
У 1793—1923 рр. містечко Купіль — адміністративний центр Купільської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії. До складу волості входили такі населені пункти: містечко Купіль, села — Богданівна, Клинини, Кушнирівка, Кржачки (Кущівка), Левківці, Рябіївка, Слобідка Нурчина (Нучина), Холодець, Чернява (Чернявка).
У 1923—1924 рр. містечко Купіль — центр новоствореного Війтовецького району.
До 1944 року в межах Купеля існувало дві адміністративно-територіальні одиниці — Купільська сільська рада та Купільська містечкова рада. З 1924 року і до сьогодні Купіль — центр Купільської сільської ради, якій підпорядковане також село Гайдайки.
Село стало свідком Українсько-радянської війни. 1 червня 1919 року в районі села Купіль відбувалися криваві бої між Таращанським полком Червоної армії і 10-м полком сірожупанників Армії Української Народної Республіки. Того ж дня українці були відтиснуті більшовиками на захід. Сімнадцять українців потрапили у полон до червоних. Надвечір червоноармійці стратили військовополонених у селі Холодець, на березі місцевого ставка. Селяни зібрали помордовані тіла бійців та поховали на сільському цвинтарі. 24 серпня 1919 року командир 10-го полку сірожупанників Анатолій Костик, у числі інших бійців, відвідав село. Над могилою поставили дерев'яного хреста, відправили панахиду, військовою сальвою віддали шану полеглим.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними [2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 780 | 99.24 % |
російська | 5 | 0.64 % |
інші/не вказали | 1 | 0.12 % |
Усього | 786 | 100 % |
Вулиці Купеля
ред.- О. Жиліна — головна вулиця;
- І. Хахеріна (Чорноострівська);
- Ц. Малиновського;
- П. Теодоровича;
- Ю. Гагаріна;
- О. Кшивінської;
- Перемоги;
- Садова;
- Польова;
- Набережна.
Об'єкти культурно-освітньої, соціальної і виробничої інфраструктури
ред.- Церква Архістратига Михаїла УПЦ;
- Купільська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів;
- Дитячий дошкільний заклад «Зернятко»;
- Купільський сільський будинок культури;
- Купільська сільська бібліотека;
- Споживче товариство «Купільське»;
- Купільська дільнича лікарня;
- Купільська ветеринарна дільнича лікарня;
- Купільське відділення районних електромереж
- Відділення зв'язку «Укртелеком»
- Відділення «Укрпошти»
- Відділення «Ощадбанку»
Функціонують понад 5 об'єктів торгівлі та 4 заклади харчування, виробничий відділ сільськогосподарського підприємства. Діють місцеві фермерські господарства.
Визначні місця, пам'ятки історії та культури села Купіль
ред.- Костел Успіння Пресвятої Богородиці, збудований Анною Понятовською у 1847 році. Зараз це Свято-Михайлівська Церква УПЦ МП;
- Родинна усипальня (каплиця) Чілінських, друга половина XIX століття (польське кладовище);
- Братська Могила Воїнів-Визволителів с. Купіль. Зокрема тут покояться Герої Радянського Союзу Олександр Іванович Жилін та Ілля Кирилович Хахерін;
- Єврейське кладовище із пам'ятником на місці знищення єврейського населення містечка Купіль у період Німецько-радянської війни;
- Польське кладовище;
- Православне кладовище;
- Базарна площа (Базар) — місце торгівлі та проведення щорічних ярмарків аж до 1980-х років;
- Залишки палацового парку на правому березі Південного Бугу (залишились лише поодинокі каштани). Купільчани називають це місце Каштани або Під Каштанами;
- Житлові та адміністративні будинки довоєнного періоду (сильно змінені та перебудовані).
- Не збереглися або були зруйновані
- Церква Святого архістратига Михайла, збудована у 1884—1888 роках за сприяння прихожан, священика Іоана Яновського та архітектора Миколи Юргенса
- Свято-Троїцька дерев'яна «цвинтарна» церква
- Єврейська синагога
- Палац Чілінських
- Забудова центра містечка, зруйнована у період Другої світової війни.
Голодомор в Купелі
ред.За даними різних джерел в селі в 1932—1933 роках загинуло близько 80 осіб. На сьогодні встановлено імена 67 із них. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Купільською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.
Відомі люди
ред.В селі народилися:
- Бейдер Хаїм Волькович — єврейський письменник, журналіст, літературознавець, ідишист.
- Головко Федір Захарович — Український медик. Заслужений лікар України (1996). Народився 02.02.1930 р., с. Купіль Волочиського району Хмельницької області. Закінчив медичний факультет Ужгородського університету. Працював хірургом у Якутії, Росія. У 1956 р. обраний асистентом кафедри госпітальної хірургії Чернівецького медінституту., з 1964 р. — доцент цієї кафедри, з 1977 р. обраний за конкурсом завідувачем кафедри загальної хірургії, у 1988—1995 рр. — доцент. Нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров'я».
- Гольденберг Шимон — єврейський письменник.
- Задворний Володимир — письменник, публіцист, літературознавець, педагог, краєзнавець, автор історичного нарису «Село моє, Купіль…».
- Кшивінська Ольга — поетеса, учасниця Проскурівського підпілля.
- Лізен Олександр — єврейський письменник.
- Малиновський Цезар Казимирович — Герой Радянського Союзу.
- Перельштейн (Рубман) Това — єврейська письменниця, політв'язень.
- Вільям Хомський (Зєєв Хомський) — професор, батько лінгвіста і філософа Ноама Чомскі.
- Кравець Максим — єврейський письменник, військовий.
В селі померли:
- Жилін Олександр Іванович — Герой Радянського Союзу.
Див. також
ред.Посилання
ред.- Голодомор у регіоні. Перелік населених пунктів Волочиського району Хмельницької області, що постраждали від Голодомору 1932—1933 років.
- Краєзнавча експедиція місцями боїв Армії УНР [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Kupiel // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 885. (пол.)
Джерела
ред.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |