Купросклодовськіт
Купросклодовські́т — мінерал, водний силікат уранілу та міді. Мідістий аналог склодовськіту, названого на честь Марії Склодовської-Кюрі.
Купросклодовськіт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Cskl[2] |
Хімічна формула | Cu(UO₂)₂(SiO₃OH)₂·6H₂O |
Nickel-Strunz 10 | 9.AK.10[3] |
Ідентифікація | |
Сингонія | триклінна сингонія |
Твердість | 4 |
Інші характеристики | |
Названо на честь |
мідь[4], склодовськіт[4] |
Типова місцевість | Велике Ведмеже озеро |
Купросклодовськіт у Вікісховищі |
Загальний опис ред.
Хімічна формула: Cu(UO2)2Si2O6(OH)2х5H2O.
Містить (%): CuO — 9,04; UO3 — 65,03; SiO2 — 13,65; H2O — 12,28.
Сингонія триклінна або ромбічна.
Голчасті кристали блідо-зеленого або фісташково-зеленого кольору.
Утворюється у приповерхневій зоні окиснення уранових родовищ.
Рідкісний. Дуже радіоактивний.
Знайдений в районі Великого Ведмежого озера (Канада) у вигляді вторинного мінералу в асоціації з казолітом і скупітом.
Вперше знайдений у 1933 р. в провінції Шаба (Конго). Відомий також в Чехії.
Другорядна руда урану.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б The IMA List of Minerals — Міжнародна мінералогічна асоціація.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Купросклодовськіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Купросклодовськіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.