Куплюва́те — село в Україні, в Білокуракинському районі Луганської області. Населення становить 77 осіб. Орган місцевого самоврядування — Тимошинська сільська рада. Площа села 126,2 га[2].

село Куплювате
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Білокуракинський
Рада/громада Тимошинська сільська рада
Код КОАТУУ 4420988002
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 77[1]
Площа 0,8 км²
Густота населення 186,25 осіб/км²
Поштовий індекс 92215
Телефонний код +380 6462
Географічні дані
Географічні координати 49°43′31″ пн. ш. 38°45′50″ сх. д. / 49.72528° пн. ш. 38.76389° сх. д. / 49.72528; 38.76389Координати: 49°43′31″ пн. ш. 38°45′50″ сх. д. / 49.72528° пн. ш. 38.76389° сх. д. / 49.72528; 38.76389
Середня висота
над рівнем моря
152 м
Найближча залізнична станція Солідарний
Місцева влада
Адреса ради 92215
Луганська область,
Білокуракинський район,
с. Тимошине.
Телефон: 95523
Карта
Куплювате. Карта розташування: Україна
Куплювате
Куплювате
Куплювате. Карта розташування: Луганська область
Куплювате
Куплювате
Мапа

ІсторіяРедагувати

На початку XVIII століття, після азовських походів Петра I ці землі були віддані князю Борису Куракіну. Його син Олександр Куракін у 1730—1760 роках розводив на цих землях овець та велику рогату худобу, давав притулок кріпакам-утікачам з України та Росії, козакам з Чернігівської губернії заради заселення спустошених придушенням повстання Булавіна земель[2].

У 1905—1907 роках у Старобільському повіті прокотилася хвиля бунту селян. Після указу 9 листопада 1906 року, який дозволяв селянам виділення з общин на хутори чи відруби, люди стали заселяти землі біля ставків. Хутір виник на сучасній території села Куплювате в 1913 році, можливо, й раніше.

З 1917 — у складі УНР. З 1920 — стабільний комуністичний режим. У 1931—1932 роках село Куплювате увійшло до складу радгоспу «Тополі», тоді ж почалися масові убивства голодом. У 1933 році радгосп «Тополі» був реорганізований, його землі увійшли до складу радгоспу «Червоноармієць» як відділок № 5. У Куплюватому розміщували ланки з вирощування сільгоспкультур, випасу овець.

У роки Другої світової війни село зайнято німецькими військами з червня 1942 по січень 1943 року. Під час Острогозько-Россошанської наступальної операції село зайняте частинами Південно-Західного фронту сталінської армії[3].

4 травня 1970 року в результаті реорганізації радгоспу «Червоноармієць» був утворений радгосп «Ювілейний»[2].

НаселенняРедагувати

У селі мешкає 77 осіб, 29 дворів[2].

ВулиціРедагувати

У селі існують вулиці: Мира, Степова Центральна.

ТранспортРедагувати

Село розташоване за 36 км автошляхом від районного центру та за 36 км від залізничної станції Білокуракине, що на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова[2].

ЕкономікаРедагувати

Населення займається підсобним господарством, багато хто здає молоко.

КультураРедагувати

День села відзначають 30 липня.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. За Всеукраїнським переписом 2001 року.
  2. а б в г д Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
  3. (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-Россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону».

ЛітератураРедагувати

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.

ПосиланняРедагувати