Кунгу́рський райо́н (рос. Кунгурский район) — адміністративно-територіальна одиниця (муніципальний район) в складі Пермського краю Росії. Адміністративний центр — місто Кунгур.

Кунгурський район
рос. Кунгурский район
Герб Кунгурського району Прапор Кунгурського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:  Пермський край
Утворений: 27 лютого 1924
Населення (2017): 42 135
Площа: 4391 км²
Густота населення: 9,54 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: Кунгур
Кількість міських округів: 1
Кількість міських поселень: 1
Кількість сільських поселень: 19
Сільських населених пунктів: 240
Влада
Вебсторінка: Офіційний сайт(рос.)
Голова району: Лисанов Вадим Іванович
Мапа
Мапа

Топонім

ред.

Назва район походить від районного центру міста Кунгур, яке було засноване на річці Кунгурка, що впадає у річку Ірень. Назва «кунгур» походить від тюркського «ункур» або «унгур» — печера, щілину в скелях.

Географія

ред.
 
Село Каширине.

Район розташований у південно-східній частині Пермського краю, на півночі Кунгурського лісостепу, в басейні річки Силва та її приток, найбільші з яких — Ірень, Турка, Шаква і Бабка. Для району характерні численні озера, зустрічаються і карстові озера.

Відстань до крайового центру міста Перм — 91 км. Найбільша протяжність району — 130 км. Протяжність з півночі на південь — 80 км, зі сходу на захід — 60 км.

Площа району складає 4391 км², 2,7% всієї площі Пермського краю. Є родовища будівельного каменю, нафти, газу, торфу.

Межує на півночі з Чусовським та Лисьвенським, на півдні з Ординським, Бардимським, Уінським та Осинський районами, на заході з Пермським муніципальним районом, на сході з Суксунським, Кишертським та Березовським районами.

На території району є понад 30 унікальних природних об'єктів та пам'яток. Серед яких: гіпсові скелі Крижана, Спаська, Підкамінська, заказник «Передуралля», Кунгурська крижана печера, Велика Мечкінська та Зуятська печери; Єрмак-камінь, Стас-камінь, історико-природний комплекс Спаська гора.

На території Кунгурського району є південна ялицево-ялинова тайга, хвойно-широколистяні ліси та сосново-березовий лісостеп.

Клімат

ред.

Район знаходиться в зоні помірно-континентального клімату, з тривалими зимами, нестійкою весною, помірно-теплим літом та прохолодною осінню.

Історія

ред.

Кунгурський район утворений 27 лютого 1924 року Президією Уральського облвиконкому[1]. До складу Пермської області район включений у 1938 році.

 
Хрестовоздвиженський собор Білогірського Миколаївського монастиря

5 серпня 1955 року Кунгурський район був ліквідований, його територія увійшла до складу Кунгурської міськради як приміська зона міста Кунгур.

4 листопада 1959 року було знову створено Кунгурський район, в якому тоді налічувалося 32 сільських ради.

Герб та прапор

ред.

26 лютого 1999 року Земськими зборами було затверджено герб Кунгурського району, який фактично є символікою Кунгурського повіту. 25 грудень 2008 рішенням Земського зборів Кунгурского муніципального району були затверджені новий герб та прапор Кунгурского муніципального району.

Населення

ред.
2000 2002 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
47 536 ↘ 46 332 ↗ 46 567 ↘ 46 500 ↘ 46 300 ↗ 46 370 ↗ 46 469 ↘ 42 450 ↘ 42 447 ↗ 42 998 ↗ 43 096 ↘ 43 088 ↘ 42 619 ↘ 42 561 ↘ 42 135
Національний склад

Корінним населенням території сучасного Кунгурського району є комі-пермяки, марійці, ханти і мансі, пізніше на цих землях почали селилися кунгурські татари[2]. Нині ж, внаслідок асиміляції та колонізації, більшість населення району складають росіяни — 88%, та татари — 9%, інші корінні національності становлять близько 3%.

Муніципально-територіальний устрій

ред.

У Кунгурськом районі 240 населених пунктів у складі 19 сільських поселень.

Економіка

ред.

У структурі промисловості Кунгурського району провідне місце займають підприємства галузі будівельних матеріалів, що займаються видобутком вапнякових, гіпсових матеріалів та виробництвом виробів з них, а також бетонних і залізобетонних виробів.

В районі зареєстровано 21 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та 37 селянсько-фермерських господарств.

Основні напрямки в сільському господарстві це молочне та м'ясне тваринництво, рослинництво. Питома вага тваринництва у загальному обсязі реалізації сільськогосподарської продукції становить 85%. Серед сільських районів Пермського краю, за обсягами виробництва зерна, молока та яйця, район займає перше місце та друге з виробництва м'яса.

Примітки

ред.
  1. День Народження району [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  2. «Татарская энциклопедия» Казань, Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 2002-14(рос.)


Посилання

ред.