Відкрити головне меню

Куернава́ка ( ацт. Cuauhnahuac) — місто в Мексиці. Столиця штату Морелос і адміністративний центр однойменного муніципалітету. Чисельність населення, за даними перепису 2010 року, склала 338 650 чоловік.

Місто
Куернавака
ісп. Cuernavaca
Світлини міста

Cuernavaca Palacio Cortes.JPG

Герб
Герб

Координати 18°55′07″ пн. ш. 99°14′03″ зх. д.H G O

Країна Мексика
Штат Морелос
Муніципалітет Куернавака
Мер Куаутемок Бланко
Дата заснування 1714
Площа 151,2 км²
Висота центру 1510  м
Населення 338 650[1]  (2010)
Міста-побратими Міннеаполіс, Денвер, Акапулько
Часовий пояс UTC-6, влітку UTC-5
Телефонний код 777
Поштовий індекс 62000
код INEGI 170070001
GeoNames 3529947
OSM 1376332 ·R (Морелос)
Офіційний сайт cuernavaca.gob.mx  (ісп.)
Куернавака. Карта розташування: Мексика
Куернавака
Куернавака
Куернавака (Мексика)
Куернавака. Карта розташування: Морелос
Куернавака
Куернавака
Куернавака (Морелос)
Куернавака у Вікісховищі?

Зміст

Загальні відомостіРедагувати

Назва Cuernavaca — це іспанізована вимова фрази cuauhnāhuac (cuahuitl, «дерево» + -nāhuac, «поруч») мовою науатль, що означає «оточене деревами» або «поруч з деревами». На гербі муніципалітету зображена піктограма доколумбівського періоду, що містить стовбур дерева (cuahuitl) з трьома гілками з листям і чотирма червоними коріннями. На стовбурі дерева позначений виріз у формі рота, з якого виходить сувій, ймовірно, символізує мову науатль.

Розташоване приблизно за 85 кілометрів на південь від Мехіко по трасі M-95. В оточенні міста багато гарних і культурно багатих районів країни. Через клімат місто отримало прізвисько «Місто вічної весни».

ІсторіяРедагувати

Головною культурою, яка влаштувалася на території міста, була культура ацтеків — тлауїків. Вони населяли цю область щонайменше з XII століття.[2] Однак є сліди перебування більш ранніх груп ольмекоїдів і тольтеків. Перші вторгнення з півночі в область народів долини Мехіко відбулося у XII столітті, коли вождь на ім'я Шолотль (Xolotl) (правитель Тескоко) завоював велику частину долини. Союзні племена чичимеків також пройшли з півночі в північну частину штату, зробивши Течинтекуїтлу (Techintecuitla) володарем області Куернавака. Згідно з Анналами Тлателолько, у 1365 році володар Куернаваки Макуїльшочитль (Macuilxochitl) спробував захопити землі далеко від долини Мехіко, але був зустрінутий повелителем Чалько Цалькуальтитланом (Tzalcualtitlan), що мав аналогічні наміри.[3] Перший ацтекський імператор Акамапічтлі (Acamapichtli), в 1370-х роках почав розширювати свою імперію на південь від долини Мехіко. Його наступник Уїціліуїтль (Huitzilihuitl) хотів також захопити околиці Куернаваки через велику кількість бавовни в тих місцях, які в ті часи називалися Тлальнауатль (Tlalnahuatl). Він хотів одружитися з донькою правителя Тлальнауатля, але дістав відмову. Ця обставина привела до початку війни, яка закінчилася перемогою ацтеків у 1396 році. Уїціліуїтль одружився на принцесі, і в результаті цього союзу народився майбутній імператор ацтеків Монтесума I. Дозвіл на завоювання Куернаваки було дано Акамапічтлі. Захоплене володіння було майже таке саме за площею, як і сучасний штат Морелос, і незабаром перейменоване ацтеками в Куаунауаку.[3] З 1403 по 1426 рік ця провінція посилилася, підпорядкувавши сусідні народи, такі як коауїшкі (Coauixcas). Зрештою, провінція, якій тоді правил Мікіуїш (Miquiuix), повстала проти Ацтекської імперії. Повстання було придушене Тотокіуацином (Totoquihuatzin) і Нецауалькойотлем (Netzahualcoyotl) у 1433 році. Пізніше ацтеки завоювали і приєднали до область території, нині відомі як Таско, Тепекоакуїлько та Окуілан. Для зручності стягування данини, регіон був розділений на дві зони, одна з центром в Куернаваці, а інша в Яутепеке.[3]

 
Вид на Палац Кортеса (ісп. Palacio de Cortés), найстаріший цивільний об'єкт колоніальної епохи який зберігся в Америці

Під час іспанського завоювання Куернавакою керував Іцоуацин (Itzohuatzin). Це було багате і густонаселене місто з великими господарствами. Ще до завоювання Теночтітлану, Куернаваку захопив Гонсало де Сандоваль,[4] : 338-340 пізніше її приєднали до володінь Ернана Кортеса, який заснував тут свою резиденцію.[3][5] у 1529 році францисканці заснували в Куернаваці свій монастир, п'ятий за рахунком у Новій Іспанії. У XVII і XVIII століттях ця провінція кілька разів була реорганізована. У листопаді 1815 року, під час війни за незалежність, в місцеву в'язницю в Палас де Кортес був посаджений лідер руху за відділення від Іспанії Хосе Марія Морелос. Аґустін де Ітурбіде, майбутній імператор Мексики, двічі зі своєю армією проходив через Куернаваку, перший раз у 1820 році, борючись з партизанами Вісенте Герреро, і другий раз у 1821 році, вже очолюючи Армію Трьох гарантій.

Після досягнення Мексикою незалежності і затвердження конституції 1824 року, територія сучасного штату Морелос стала округом міста Мехіко.[3] Між 1827 і 1829 роками Куернавака була округом цього штату. З 1829 по 1833 рік вона була перетворена в префектуру. У 1834 році Куернаваці було надано статус міста.[3] Під час американо-мексиканської війни місто захопила бригада Кадваладера і було змушене заплатити ретрибуції американській армії. Під час повстання Аютла у 1854 році президент Мексики Санта-Анна був змушений покинути Мехіко і в 1855 році перебрався в Куернаваку, сподіваючись використати місто як базу для повернення до влади, але невдало.[3] У 1856 році округ Куернавака був відділений від округу Мехіко.[3] У 1861 році Куернавака пережила нову реорганізацію, в ході якої уряд штату Мехіко створив округу Куернавака, Морелос, Хонакатепек, Таутепек і Тетекала.[5]

У 1869 році після створення штату Морелос Куернавака стала його столицею. У 1877 році було побудовано шосе Толука — Куернавака, а також організовано залізничне сполучення між містом і Мехіко. У 1903 році був заснований Банк Морелоса. У перші десятиліття XX століття Куернавака стала місцем відпочинку і грального бізнесу, коли готель Hotel de la Selva був перетворений в Casino de la Selva, яке приваблювало сюди таких знаменитостей, як Рита Хейворт, Багсі Сигел і Аль Капоне. Однак у 1934 році казино було закрито президентом Ласаро Карденасом. У період з 1960 по 1980 рік населення міста зросло з 85 620 до 368 166 мешканців. Протягом десятиліть з 1970 року область Куернавака стала економічно і соціально інтегруватися з Великим Мехіко.

ГалереяРедагувати

Куэрнавака в кадрі
Міська площа 
Колишній палац Кортеса 
Вулиця Ідальго 
Туристичний трамвайчик 
Екологічний зоопарк 
Екологічний зоопарк 


ПриміткиРедагувати

  1. INEGI. Перепис населення Мексики 2010 року(ісп.)
  2. Cuernavaca, Mexico Caminando sin rumbo (Spanish). July 2006. Процитовано 2009-09-28. 
  3. а б в г д е ж и Municipality of Cuernavaca. Historia [History] (Spanish). Cuernavaca, Mexico: Municipality of Cuernavaca. Архів оригіналу за 2009-10-12. Процитовано 2009-09-28. 
  4. Diaz, B., 1963, The Conquest of New Spain, London: Penguin Books, ISBN 0140441239
  5. а б Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Morelos Cuernavaca (es). Архів оригіналу за 2008-11-19. Процитовано 2009 -09-28.