Ольмеки
Ольмеки (ісп. olmeca, англ. olmec) — один зі стародавніх народів Центральної Америки, які мешкали на території сучасної Мексики в доколумбову епоху. Перша відома цивілізація Центральної Америки, що досягла розквіту між 1250 і 400 роками до н. е. Територією поширення ольмеків була більша частина сучасного мексиканського штату Веракрус й східну частину штату Табаско, проте пам'ятки культури ольмеків знаходять і в інших регіонах. Існує думка, що елементи культури ольмеків були запозичені майже всіма наступними цивілізаціями регіону.
Історія відкриття й досліджень ред.
1858 року на околиці м. Сан-Андрес-Тустла в штаті Веракрус з-під землі викопали гігантську кам'яну голову.[1] Однак вперше археологи зацікавилися цією знахідкою лише 1905 р. Це був німецький науковець Едуард Зеллер. 1925 року двоє французьких археологів — Франс Блом та Олівер Ла Фарж відкрили місто ольмеків Ла-Вента. У 1938 р. американський науковець Метью Стірлінг знайшов стародавнє місто Трес Сапотес. 1939 р. він же знайшов ольмекські статуї в містечку Серро де Лас Месас. 1945 року Стірлінг відкрив одну з ольмекських столиць — м. Сан-Лоренсо-Теночтітлан.[2] 1956 року радіовуглецева лабораторія Мічіганського університету встановила приблизну дату існування Ла Венти — бл. 800—400 рр. до н. е.[3] Нові відкриття відбуваються і зараз.
Походження назви ред.
Назва ольмеки походить з мови ацтеків науатль, що дослівно значить «люди з країни каучуку». Саме ацтеки дали таку назву місцевому населенню, що жили на південному узбережжі Мексиканської затоки в 11—14 ст. н. е. Однак це вже була дуже пізня назва. А як саме називав себе народ археологічної культури ольмеків — невідомо. Ольмеки вважали ягуарів священними тваринами та вірили, що походять від них. До нашого часу дійшло багато зображень і скульптур цієї тварини, зроблених ольмеками.
Розквіт культури ольмеків ред.
Першою стародавньою столицею ольмекської цивілізації вважається місто Сан-Лоренсо-Теночтітлан. Це період бл. 1200—900 рр. до н. е. Археологи вважають, що в певні періоди тут жило близько 5000 мешканців. Тут розташована одна з найдавніших пірамід ольмеків, оздоблена зображеннями ягуарів. Близько 900 р. до н. е. місто зруйнували якісь завойовники, а населення покинуло його.[4] Після цього головним центром ольмеків стало м. Ла-Вента. Його розквіт — бл. 900—400 рр. до н. е. В цей час ольмеки завойовують багато сусідніх земель на захід, південь і схід від свого основного центру проживання. Після цього ольмекська цивілізація поступово занепала і зникла.
Ольмеки не тільки першими в Центральній Америці збудували піраміди, але також першими на континенті впровадили писемність. Ольмеки писали зверху вниз, застосовуючи ієрогліфи. Інші цивілізації Мезоамерики, такі як мая запозичили ольмекську писемність.
Ольмеки використовували сполучення крапок і рисок для позначення цифр. Вони були першими в Америці, хто винайшов концепцію нуля.
Серед пам'яток ольмекської культури, які дійшли до нашого часу, визначне місце посідають календарі. Календарі ольмеків відзначалися надзвичайною точністю й були пізніше запозичені іншими цивілізаціями Мезоамерики.
Походження ольмеків та причини занепаду їхньої цивілізації не з'ясовано. 1979 року Клайд Вінтерс запропонував спосіб читання ольмекського письма, виходячи з гіпотези про африканське походження цього народу. Вінтерс припустив, що ольмеки говорили мовою родини малінке, поширеною в Сенегалі та Малі. До 1997 Вінтерс «розшифрував» значну частину ольмекських текстів. Тим не менше, «гіпотезу» про африканське походження ольмеків більшість фахівців не поділяють.
Див. також ред.
Примітки ред.
Джерела ред.
- 100 загадок Древнего мира. Харків. «Клуб семейного досуга». 2014. -416с. с217-222,387-390.
- А. С. Варшавский. Колумбы каменного века. Москва. «Знание». 1985. -160с. с.103-119.