Відкрити головне меню
Міста ольмеків

Ольмеки  (ісп. olmeca, англ. olmec) — один зі стародавніх народів Центральної Америки, які мешкали на території сучасної Мексики в доколумбову епоху. Перша відома цивілізація Центральної Америки, що досягла розквіту між 1250 і 400 роками до н. е. Територією поширення ольмеків була більша частина сучасного мексиканського штату Веракрус й східну частину штату Табаско, проте пам'ятки культури ольмеків знаходять і в інших регіонах. Існує думка, що елементи культури ольмеків були запозичені майже всіма наступними цивілізаціями регіону.

Цар (або жрець). Барельєф з Ла-Венти

Зміст

Історія відкриття і дослідженьРедагувати

1858 року на околиці м.Сан-Андрес Тустла в штаті Веракрус з-під землі викопали гігантську кам'яну голову.[1] Однак вперше археологи зацікавились цією знахідкою лише 1905 р. Це був німецький науковець Едуард Зеллер. 1925-го року двоє французьких археологів - Франс Блом та Олівер Ла Фарж відкрили місто ольмеків Ла Вента. У 1938 р. американський науковець Метью Стірлінг знайшов стародавнє місто Трес Сапотес. 1939 р. він же знайшов ольмецькі статуї в містечку Серра да Лас Месас. 1945 Стірлінг відкрив одну з ольмецьких столиць - м.Сан Лоренсо.[2] 1956 року радіовуглецева лабораторія Мічіганського університету встановила приблизну дату існування Ла Венти - бл. 800-400 рр. до н.е.[3] Нові відкриття відбуваються і зараз.

Походження назвиРедагувати

Назва ольмеки походить з мови ацтеків науатль, що дослівно значить «люди з країни каучуку». Саме ацтеки дали таку назву місцевому населенню, що жили на південному узбережжі Мексиканської затоки в 11-14 ст. н.е. Однак це вже була дуже пізня назва. А як саме називав себе народ археологічної культури ольмеків - невідомо. Ольмеки вважали ягуарів священними тваринами та вірили, що походять від них. До нашого часу дійшло багато зображень і скульптур цієї тварини, зроблених ольмеками.

Розквіт культури ольмеківРедагувати

 
Голова вояка з Сан-Лоренцо, Музей антропології міста Халапа (Веракрус, Мексика)
 
Центр культури ольмеків

Першою стародавньою столицею ольмецької цивілізації вважається місто Сан Лоренсо. Це період бл. 1200-900 рр. до н.е. Археологи вважають, що в певні періоди тут жило близько 5000 мешканців. Тут розташована одна з найдавніших пірамід ольмеків, оздоблена зображеннями ягуарів. Близько 900 р. до н.е. місто зруйнували якісь завойовники, а населення покинуло його.[4] Після цього головним центром ольмеків стало м. Ла Вента. Його розквіт - бл. 900-400 рр. до н.е. В цей час ольмеки завойовують багато сусідніх земель на захід, південь і схід від свого основного центру проживання. Після цього ольмецька цивілізація поступово занепала і зникла.

 
Зразок ольмецької писемності

Ольмеки не тільки першими в Центральній Америці збудували піраміди, але також першими на континенті впровадили писемність. Ольмеки писали зверху вниз, застосовуючи ієрогліфи. Інші цивілізації Мезоамерики, такі як майя запозичили ольмецьку писемність.

Ольмеки використовували сполучення крапок і рисок для позначення цифр. Вони були першими в Америці, хто винайшов концепцію нуля.

Серед пам'яток ольмецької культури, які дійшли до нашого часу, визначне місце посідають календарі. Календарі ольмеків відзначалися надзвичайною точністю й були пізніше запозичені іншими цивілізаціями Мезоамерики.

Походження ольмеків та причини занепаду їхньої цивілізації не з'ясовано. 1979 року Клайд Вінтерс запропонував спосіб читання ольмецького письма, виходячи з гіпотези про африканське походження цього народу. Вінтерс припустив, що ольмеки говорили мовою родини малінке, поширеною в Сенегалі та Малі. До 1997 Вінтерс «розшифрував» значну частину ольмецьких текстів. Тим не менше, «гіпотезу» про африканське походження ольмеків більшість фахівців не поділяють.

ДжерелаРедагувати

  • 100 загадок Древнего мира. Харків. «Клуб семейного досуга». 2014. -416с. с217-222,387-390.
  • А.С.Варшавский. Колумбы каменного века. Москва. «Знание». 1985. -160с. с.103-119.
  1. А.С.Варшавский. Колумбы каменного века. с.104-105.
  2. А.С.Варшавский. Колумбы каменного века. с.118.
  3. А.С.Варшавский. Колумбы каменного века. с.115.
  4. 100 загадок Древнего мира. Харків. 2014. с219.