Крисп

Флавій Юлій Крисп (*Gaius Iulius Crispus, прибл. 305 —†326) — Римський імператор з титулом цезаря у 317—326 роках.

Флавій Юлій Крисп
Народився	прибл. 305(0305) Пула, Істрійська жупанія, Хорватія
Помер	326 Пола ·страта
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	політик, військовий очільник
Знання мов	латина
Посада	Цезар і консул
Військове звання	консул
Термін	318, 321, 324 роки
Конфесія	християнство
Батько	Костянтин I
Мати	Мінервіна
Брати, сестри	список:  • Олена Молодша, Констант, Констанцій II, Костянтин II і Constantinad
У шлюбі з	Олена
Діти	1 син
Медіафайли у Вікісховищі

Старший син Костянтина Великого та його співправитель.

Мав спеціальні титули перемоги: Відновлючав світу (Restitutor Orbis) 317 р.; Великий переможець Сарматії 318 р.; Великий переможець німецький 319 р.; Великий переможець алеманнів 324/325 р.

Життєпис

Імператор Крисп, переможець алеманнів (ALAMANNIA DEVICTA)

Походив з династії Костянтина. Старший син Римського імператора та його першої дружини Мінервіни. Дитинство провів у Галлії. У Триверумі августі (сучасне місто Трир) прийняв християнство. Проходив навчання у Лактанція.

У 317 році, коли йому було 14 чи 16 років, оголошується Костянтином І у Сердиці (сучасне м. Софія) цезарем (співправителем імператора). Тоді ж призначається префектом Галлії. У 318 році стає консулом (разом з Валерієм Ліциніаном Ліцинієм). У 320 році відзначився у війні із франками, з якими вдало воював на Рейні.

У січні 322 року Крисп одружився з молодою дівчиною на ім'я Олена; вона народила йому сина в жовтні того ж року. Не збереглося ніяких відомостей про долю цього хлопчика.

У 321 та 324 роках був обраний консулом (разом зі своїм братом Костянтином). У 323 році здійснив успішний похід проти алеманів. Солдати любили Криспа через його стратегічні здібності та перемоги, які він здобув над германцями. Крисп провів наступні роки, допомагаючи своєму батькові у війні з Ліцинієм.

У 324 році на чолі флота отримує перемогу над флотом супротивника батька — Валерієм Ліциніаном Ліцинієм, взявши під контроль протоки Дарданели й Босфор. Обидва флоти зустрілися на Босфорі; 200 суднам під командуванням Криспа вдалося здобути перемогу над ворожим флотом, який налічував приблизно 400 кораблів. Крисп воював з Ліцинієм і на суші, здобуваючи перемоги. Також він був найбільш вірогідним претендентом на престол, так як три його брата були ще дуже молоді.

У 326 році за наказом батька Криспа була вбито. На думку більшості істориків цьому причиною стали інтриги другої дружини Костянтина I — Фаусти, яка звинуватила пасорбка у домоганні до себе, щоб розчистити шлях до влади для власних синів.

Джерела

• Timothy D. Barnes, The New Empire of Diocletian and Constantine, Harvard University Press, Cambridge/London 1982, S. 42f.
• Torino, Alessio (2008). Bernardinus Stephonius S.J. Crispus-tragoedia. Rome: Accademia Nazionale dei Lincei.