Володислав Крупський

(Перенаправлено з Крупський Володислав)

Володислав Крупський, Владислав Крупський (нім. Ladislaus Krupski, пол. Władysław Krupski, *25 лютого 1882 р., Ла-Верн — †24 травня 1947 р., Цумікон) — швейцарський фольклорист, співак народної та військової пісні, музикант. Його псевдонім був Ганс Ґенд (нім. Hanns In der Gand, H. Indergand, Hanns Indergand).

Крупський Володислав
Krupski Ladislaus
Ім'я при народженніВладислав
Народився25 лютого 1882(1882-02-25)
Ла-Верн
Помер24 травня 1947(1947-05-24) (65 років)
Цумікон
КраїнаШвейцарія ШвейцаріяФранція Франція
Діяльністьфілологія
Відомий завдякифольклорист
Alma materУніверситет Невшателю,
Консерваторія Хоха,
Мюнхенська вища школа музики і театру
Конфесіякатолик
РідКрупські
БатькоСтаніслав Крупський
МатиЕлізабет Хуґлер
У шлюбі зЮліана Магдалена Кройц
Дітидонька Ільзе

Життєпис

ред.

Народився він у Ла-Верні в Савойї під час Третьої французької республіки. Бо його батько опинився там після втечі з полону Російської імперії, по репресіях пов'язаних з польським повстанням[1]. Його батько був лікарем із с. Гусаків на Львівщині, працював у Ерстфельді кантону Урі[2].

Походив Володислав Крупський з католицької[1] родини Крупських, де батьком був поляк Станіслав Крупський (нім. Stanislaus Krupski), а матір — німкеня Елізабет Хуґлер (нім. Elisabeth Hugler)[1][2].

Отримав громадянство у місті Шляйніконі кантону Цюріха.

Початкову освіту він отримав в гімназії міста Люцерну[2]. Далі навчався на факультеті філології[3] в місті Невшаталю, в Університеті Невшателю[2].

Володислав Крупський почав допомагати розвиткові польського музею у Раперсвілю[ru], у створенні якого брав участь його батько від 1868 року[1]. Почав збирати традиційні народні та військові пісні.

Мав студії на співака у консерваторії Франкфурту-на-Майні (Консерваторія Хоха) та у Мюнхенській вищій школі музики і театру[2]. І три роки працював актором у місті Альтенбурзі у тодішньому Саксен-Альтенбургу[ru][3], а потім повернувся до Швейцарії через події, пов'язані з Першою світовою війною і став служити у військовому оркестрі[2].

Одружений був на Юліані Магдалені Кройц з м. Мюнхену[2]. Мав доньку Ільзу від цього шлюбу[4]. Активно він почав збирати традиційні народні пісні та інструментальну музику на усіх теренах Швейцарії у міжвоєнний період. Його псевдонім перейнятий ним був від імені персонажа з роману Ернста Зана[en]. І використовував він псевдонім для того, щоб мати довіру швейцарських сільських оповідачів (носіїв стародавньої культури), від яких він збирав пісні у збірки. Для виконання тих пісень, що збирав, він використовував лютню. Таким чином, він дбав про розповсюдження народної творчості. А також він творив свої власні пісні.

Крім Першої світової війни, і під час Другої світової війни він служив співаком у підрозділі культури швейцарської армії.

Помер у Цуміконі кантону Цюриха, у Швейцарії.

Доктор наук Володислав Крупський щороку систематично збирав дослідницький матеріал, бо гаслом його життя було «зібрати фрагменти, що є» (лат. Colligite fragmenta, ne parent)[1]. Результати його досліджень розташовані в Базельському університеті (нім. Schweizerisches Volksliedarchiv).

Збірки

ред.
  • «Schwyzerfähnli», 1915-1917.
  • «La petite Gilberte de Courgenay», 1917.
  • «Vieilles chansons populaires et militaires de la Suisse Romande et Italienne», 1917.
  • «Alti Schwyzerlieder», 1921.
  • «Scelta di canzoni popolari ticinesi», 1933.

Звукозапис

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д Von Karl Meuli, «Hanns in der Gand» // Schweizerisches Archiv für Volkskunde, Archives suisses des traditions populaires (ETH-Bibliothek), Basel, 1947 — Volume 44, Page 279.
  2. а б в г д е ж Rolf Gisler-Jauch, In der Gand, Hanns [Архівовано 8 січня 2014 у Wayback Machine.] — Historischen Lexikon der Schweiz (нім.)
  3. а б Biografia: Hanns In der Gand (Ladislaus Krupski) [Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. Corinne Holtz, Mit seinen Liedern verteidigte er das Land: Hanns In der Gand [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], 4 August 2014, SRF Schweizer Radio und Fernsehen (нім.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.