Криворіжжя (Покровський район)

(Перенаправлено з Криворіжжя (Добропільський район))

Криворі́жжя — село в Україні, у Добропільському районі Донецької області, над річкою Бик при впадінні у неї річки Водяна. Село центр Криворізької сільської громади.

село Криворіжжя
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Добропільський
Рада Криворізька сільська рада
Код КОАТУУ 1422084401
Облікова картка Криворіжжя 
Основні дані
Засноване 1779
Населення 1 018
Площа 2,70 км²
Поштовий індекс 85030
Телефонний код +380 6277
Географічні дані
Географічні координати 48°26′32″ пн. ш. 36°54′54″ сх. д. / 48.44222° пн. ш. 36.91500° сх. д. / 48.44222; 36.91500Координати: 48°26′32″ пн. ш. 36°54′54″ сх. д. / 48.44222° пн. ш. 36.91500° сх. д. / 48.44222; 36.91500
Водойми р. Бик, Водяна
Відстань до
обласного центру 		80,2 км
Місцева влада
Адреса ради Донецька обл., Добропільський р-н, с. Криворіжжя, вул. Центральна, 103
Карта
Криворіжжя. Карта розташування: Україна
Криворіжжя
Криворіжжя
Криворіжжя. Карта розташування: Донецька область
Криворіжжя
Криворіжжя
Мапа

ІсторіяРедагувати

 
 
Криворіжжя на карті складеної в 1790-х роках.

Військо Запорізьке НизовеРедагувати

Див. також: Військо Запорозьке Низове

Див. також: Самарська паланка

Про те що до офіційного заснування села на його території проживали люди пише в своїй книзі Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії єпископ Катеринославський і Таганрозький Макаревський. Про про це місце він писав:

"Урочище Криворожское,— древнѣйшее запорожское займище, старожитная казацкая маетность."[1]

Якщо ця інформація відповідає дійсності то Криворізьке займище відносилося до Самарської паланки Війська Запорозького Низового. Що сталося з займищем і його жителями після знищення Війська Запорізького в 1775 році достовірно невідомо.

 
Староста села Лапін разом з сім'єю

Російська імперіяРедагувати

В 1779 козацький маєток отримав прапорщик Шидловському, у числі перших поселенців були Гайдуки, решта поселенців були кріпаками.

Новоросійська духовна Консістерія 20 лютого 1800 року дозволив поміщику Шидлову побудувати церкву Успіння Пресвятої Богородиці.[2]

Влітку 1906 під час російської революції повсталі селяни розгромили поміщицьку економію, а хліб і сільськогосподарський інвентар розділили між собою.

У період між 1912 і 1914 рр.. село Криворіжжя, було продано німецькому колоністу Судерману.

Українська революціяРедагувати

 
 
 
Д. Я. Воробйов, сидить командир партизанського загону села Гришино Й. І. Тютюнник Д. Я. С. І. Тютюнник командир і партизан Криворізького загону .

Після Лютневої революції в селі було створено Громадський комітет який повністю складався з есерів і мав такий вигляд 1 заможний, 1 середняка, 1 бідняк.[3]

У березні 1917 р обрано Криворізьку волосну раду. 25 жовтня створений ревком до якого увійшли: П. І. Квбврецький голова, Г. І. Житков касир, М. Я Миронов земельний відділ, і шахтар Пятенко. Цей комітет діяв до квітня 1918 р. Житель села Тютюнник був делегатом від Криворізької волості на Всеукраїнському з'їзді рад у Харкові

У лютому-березні того 1918 року Ради робітничих депутатів добропільських рудників взяли на облік довколишні поміщицькі маєтки, розділили землю і худобу серед бідноти. Більшовики відправили 10 вагонів хліба з Криворіжжя для голодуючих промислових районів Росії.

13 квітня 1918 р с Криворіжжя і територія волості були окуповані австро-німецькими військами. Для боротьби проти іноземних інтервентів в селі був створений Криворізький повстанський загін.

Наприкінці квітня 1918, внаслідок Гетьманського перевороту, Криворіжжя опиняється в складі Української Держави гетьмана Павла Скоропадського.

У Криворіжжі була підпільна анти-гетьманська група я яка складалася з І Тютюник, Д Зайцев, Кондра, Еліваренко, і А Сисенко.[4]

У серпні 1918 року в селі знаходився штаб махновців Підопригори який підкорювався Нестору Махно.[5]

Наприкінці листопада повстанський загін був реорганізований, був створенний штаб. У штаб загону були преведенного кулаки -члени земської управи, яким запропонували здати печатки і штампи управи, кулаки віддавати нехотелі тоді відібрали насильно. Після цього земська управа була ліквідована.[6]

Криворізькії загін в 100 спільно із загонами Криворіжжя Сергіївки вів бій на хуторі Ново-Троїцькому.[6]

В кінці 1918 року петлюрівцями був убитий житель села Мошлаков Аким Петрович.

У Криворіжжі мобілізація в Добровольчу армію населення не мала успіху. На збірному пункті начальнику карального загону Котенко гучно було висловлено "ви нас мобілізіруете але ми воювати не будемо. І дійсно не доїжджаючи села Шахова, всі мобілізовані розбіглися, і ховалися, до приходу Червоної армііі.[7]

Зведення відділу пропаганди від 12 авгута 1919 р відзначала в волостях Святогірської, Криворізької і Степанівській Бахмутського повіту Катеринославської губернії «населення з нетерпінням чекало приходу Добрармії і встановлення твердої влади». Але після відходу більшовиків, у села цього району вступив каральний загін, що складався з місцевих німців-колоністів, «який з жорстокістю, піддаючись особистому почуттю помсти, став зводити рахунки з населенням ... б'ючи нагайками і навіть вбиваючи селян». Тому «цілком природно, що така жорстока розправа з безневинними людьми не могла не викликати невдоволення серед населення і породила недовіру до влади Добрармії»[8]

У липні 1920 року махновці, незгодні із більшовицькою окупацією села, стратили комуніста Д. Г. Зайцева, вбили члена комнезаму М. Я. Миронова.

Влада

Волосні старшини

Голова ревкому

Радянський періодРедагувати

В 1923 р в маєтку Судермана була створена комуна. У 1924 році в селі з'явилася осередок ВЛКСМ і вже до 1925 року в селі було 80 комсомольців.[10] У 1925 році в Криворіжжі пройшли перевибори сільради. Якщо до перевиборів в сільраді працював один голова який виконував функцію дореволюційних волосних старост. Те після виборів при сільраді було створене п'ять комісій: податкова, культурно-освітня, земельна, санітарна і господарська вся робота була розділена між співробітниками сільради.[11]

У 1925 році храм села Криворіжжя, належав обновленцям, чисельність прихожан складали 175 чоловік., 198 дружин.[12]

В 1929 була відкрита сільськогосподарська профшкола з бібліотекою професіональної літератури. Пізніше в цій садибі розташували першу в нашому краї МТС. В березні 1931 р. розпочалась колективізація 266 селянських господарств (92%) 3 жовтня 1931 р. головою колгоспу «Червоний партизан» обрано Шматька.

В роки НРВ біля села проходили криваві бої в січні 1942, у лютому і вересні 1943 р. На початку вересня 1943 р село було визволене. Не повернулись з боїв 490 жителів Криворізької сільради.

250 жителів села брали участь у німецько-радянській війні на стороні СРСР, з них 107 загинули, 143 були нагороджені радянськими орденами й медалями.

23 вересня 1943 р колгосп «Червоний партизан» відновив свою роботу.

У 1965 році радянською владою було споруджено пам'ятник загиблим воякам Червоної Армії, що брали участь у відвоюванні села в німців та загиблим воякам Червоної Армії — односельцям.

У 1970 р в центрі села відкрито пам'ятник трудівникові колгоспних полів — трактору.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Криворізька ЗОШ І—ІІІ ступенівРедагувати

У 1876 р. у волосному центрі у с. Криворіжжя була відкрита 3-класна церковно-приходська школа, у якій працювали вчителі і священики. У 1917 р. школа стала 4-класною початковою, пізніше — семерічною, а з 1940 р. середньою. Сьогодні -ЗОШ І—ІІІ ступенів.

РелігіяРедагувати

Українська православна церква Миколаївський храм Престольне свято: свт. Миколи Чудотворця (19 грудня, 22 травня). Настоятель: ієрей Павло Криворучко. Адреса: 85030 с. Криворіжжі, Добропільський р-н. Нетипові храм, діє з 1982 року.

УПЦ-КП Храм Андрія Первозваного

ПідприємстваРедагувати

  • ТОВ «Рута-Плюс» сільгосппідприємство, спеціалізація вирощування продукції рослинництва, перероботки продукції.

Відомі людиРедагувати

Жертви сталінських репресійРедагувати

  • Дугінов Василь Дмитрович, 1900 року народження, с. Криворіжжя Добропільського району Донецької області, українець, освіта нижча, безпартійний. Проживав за місцем народження. Вулканізатор МТС. Заарештований 25 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1989 році.
  • Лозовий Михайло Іванович, 1894 року народження, с. Криворіжжя Добропольського району Донецької області, українець, освіта початкова, до 1941 року член ВКП(б). Червоноармієць 61-го винищувального батальйону 63-ї окремої винищувальної бригади. Заарештований 25 квітня 1943 року. Військовим трибуналом 2-ї гвардійської армії засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 4 роки. Реабілітований у 1995 році.

Склад Криворізької сільрадиРедагувати

Перелік населених пунктів, що входять до складу Криворізької сільської ради:

Назва населеного пункту Площа, га Населення
с. Криворіжжя 270 1018
с. Новомар'ївка 11,6 2
c. Новокриворіжжя 66,4 49
с. Новофедорівка 134,6 406
с. Надія 22,5 81
с. Ракша 33 40
с. Зелене 51,6 187
с. Завидо-Кудашеве 68,6 383
с. Завидо-Борзенка 138,5 186

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии. Стр 760
  2. ↑ Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880.
  3. ↑ Острогорский М. (сост.) Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей стр 237
  4. ↑ Острогорский М. (сост.) Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей стр 330
  5. ↑ Острогорский М. (сост.) Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей стр 364
  6. ↑ а б Острогорский М. (сост.) Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей стр 331
  7. ↑ Острогорский М. (сост.) Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей стр 335
  8. ↑ ГАРФ. Ф. 440, Оп. 1, Д. 34А, Л. 216.
  9. ↑ Адрес-календарь Екатеринославской губернии на 1917 год. – Екатеринослав, 1917. Стр 403
  10. ↑ Донецкое село №13 від 05.04.1925, сторінка 3
  11. ↑ Донецкое село Номер: №6 Дата: 14.02.1925 стр 4
  12. ↑ Р-1475, оп. 1, д. 94 — регистрационные карточки молитвенных домов, описи церковного имущества (1925–1926 г.г

ДжерелаРедагувати

  • Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880.
  • (рос.) Історія міст і сіл УРСР
  • Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367
  • https://web.archive.org/web/20140810211119/http://ruta-plyus.uaprom.net/
  • Острогорский М. (сост.) Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей
  • Слава і воля Доброго Поля: Історія та сьогодення. – Донецьк: Каштан, 2010.- 160с., 16 іл.  Книга підготована працівниками райдержадміністрації та журналістами міськрайонної газети «Новий шлях».

ПосиланняРедагувати


  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Криворіжжя_(Покровський_район)&oldid=31188329