Кривенко Віталій Єфремович
Віта́лій Єфре́мович Криве́нко (13 серпня 1937, Кіровоград, тепер — Кропивницький — 24 травня 2020, Кропивницький) — український архітектор, геральдист, заслужений архітектор України, член Національної спілки архітекторів України та ради Українського геральдичного товариства, голова Кіровоградського обласного відділення УГТ, почесний громадянин Кропивницького, автор численних архітектурних проєктів та символіки (герб і прапор) Кропивницького.
Кривенко Віталій Єфремович | |
---|---|
Народження | 13 серпня 1937 |
Смерть | 24 травня 2020 (82 роки) |
Країна | Україна |
Навчання | Київський національний університет будівництва і архітектури |
Діяльність | реставратор |
Праця в містах | Кропивницький |
Найважливіші споруди | пам'ятники: Б. Хмельницькому, О. Пашутіну, І. Тамму, Г. Нейгаузу, В. Винниченку, скульптура Ангелу-Охоронцю площа Соборна |
Реставрація пам'яток | Головпоштамт Кропивницького |
Нагороди |
Біографія
ред.Віталій Єфремович Кривенко народився 13 серпня 1937 року в місті Кіровограді (тепер Кропивницький). У 1968 році закінчив Іванівське художнє училище, а у 1975 році Київський інженерно-будівельний інститут, факультет міського будівництва.
Розпочав трудову діяльність у 1959 році на посаді художника-оздоблювача[1].
1968—1975 рр. працював в Управлінні містобудування та архітектури Кіровоградського облвиконкому.
1976—1987 рр. — головний архітектор м. Кіровограда[2].
1987—1991 рр. — головний архітектор виробничого об'єднання «Червона Зірка».
1991—1996 роки обіймав посаду начальника управління містобудування, архітектури, землеустрою та землекористування Кіровоградської міської ради.
1996—2012 роки працював у Кіровоградському науковому технічно-лабораторному центрі спеціальних видів робіт у будівництві.
З 1996 року — засновник і голова Кіровоградського обласного відділення Українського геральдичного товариства.
Від 1997 року — заступник голови геральдичної комісії при Кіровоградській обласній раді[3].
Рішенням Кіровоградської міської ради від 09 вересня 2014 року Кривенку Віталію Єфремовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кіровоград».
Діяльність
ред.Архітектурні споруди
ред.Автор понад 50 проєктів споруд соціально-культурної сфери, пам'ятників та об'єктів благоустрою.
Найвідоміші споруди, які збудовані за проєктами Віталія Єфремовича Кривенка:
- Меморіальний комплекс загиблим воїнам на Фортечних валах (1981);
- Меморіальний музей М. Л. Кропивницького (1982)[4];
- Пам'ятник Богдану Хмельницькому (1992);
- Скульптура Ангела-провісника (скульптор А. Гончар), встановлена у ніші мансардного поверху головпоштамту (1999—2000);
- Проект реконструкції головного відділення поштового зв'язку м. Кропивницького (2000);
- Пам'ятний знак на честь козака, філософа, письменника — С. Климовського, який встановлено біля хутора Припутні (2003);
- Пам'ятник Ангелу-Охоронцю (скульптор А. Гончар) та Соборна площа біля нього (2004)[5];
- Пам'ятник засновникам заводу «Червона Зірка» братам Роберту та Томасу Ельворті (скульптор М. Олійник) (2004);
- Пам'ятник Олександру Пашутіну на площі біля Кропивницької міської ради, яка оформлена за його проектом (2009);
- Пам'ятники видатним землякам-кропивничанам: лауреату Нобелівської премії Ігорю Тамму (2012), педагогу та піаністу Генріху Нейгаузу (2013), Герою Радянського Союзу Григорію Куроп'ятникову, громадському діячу Володимиру Кириловичу Винниченко (2010);
- Архітектурно-скульптурна композиція «Студентство» (скульптор В. Цісарик) на площі поруч з Центральноукраїнським національним технічним університетом (2013).
Брав участь у розробці генерального плану міста та проектів планування деяких районів, а саме створив Набережну, вулицю Вокзальну та інші[6].
Галерея робіт
ред.-
Пам’ятник О. Пашутіну
-
Пам'ятник братам Ельворті
-
Набережна Інгулу Кропивницького
-
Янголи-провісники на головпоштамті
Символіка
ред.Кривенко Віталій Єфремович — ініціатор розвитку та відродження геральдичної справи в Україні, голова Кіровоградського обласного відділення Українського геральдичного товариства, автор гербу і прапору міста Кропивницького, автор й співавтор гербів, прапорів адміністративних районів та міст обласного значення Кіровоградської області, а також марок, ювілейних монет та іншої символіки[7].
Автори символіки | Територіальна приналежність | Герб | Прапор | Затверджено |
---|---|---|---|---|
В. Кривенко В. Сибірцев К. Шляховий |
Кіровоградська область | від 29 липня 1998 р. № 24 та 23 жовтня 1998 р. за № 38 | ||
В. Кривенко | місто Кропивницький | від 28 лютого 1996 р. за № 56 | ||
В. Кривенко К. Шляховий |
Бобринецький район | від 11 серпня 2004 р. за № 292 | ||
В. Кривенко К. Шляховий |
місто Бобринець | від 11 січня 2002 р. за № 632 | ||
В. Кривенко | Вільшанський район | від 31 січня 2003 р. за № 100 | ||
В. Кривенко К. Шляховий |
Добровеличківський район | від 7 вересня 2001 р. за № 237 | ||
В. Кривенко О. Полячок |
Долинський район | від 20 грудня 2002 р. за № 87 | ||
В. Кривенко К. Шляховий |
місто Долинська | від 28 березня 2007 р. за № 238 | ||
В. Кривенко К. Шляховий |
Знам'янський район | від 3 квітня 2001 р. за № 380 | ||
В. Кривенко О. Полячок |
місто Знам'янка | від 12 вересня 2002 р. за № 137 | ||
В. Кривенко К. Шляховий |
Кропивницький район | від 17 серпня 2004 р. за № 173 | ||
В. Кривенко К. Шляховий |
Комапаніївський район | від 20 травня 2004 р. за № 264 | ||
В. Кривенко | Новоархангельський район | від 19 березня 2004 р. за № 146 | ||
В. Кривенко | Олександрійський район | від 25 грудня 2002 р. за № 81 | ||
В. Кривенко В. Нікітінський О. Полячок |
місто Олександрія | від 31 жовтня 2003 р. за № 326 | ||
В. Кривенко | Петрівський район | від 28 березня 2003 р. за № 31 | ||
В. Кривенко К. Шляховий |
Світловодський район | від 4 серпня 2000 р. за № 183 | ||
В. Кривенко К. Шляховий |
Світловодськ | від 26 грудня 2000 р. за № 367 | ||
В. Кривенко К. Шляховий |
Благовіщенський райо́н | від 15 вересня 2000 р. за № 244 | ||
В. Кривенко | Устинівський район | від 12 вересня 2003 р. за № 115 |
Нагороди та відзнаки
ред.За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм нагороджений такими відзнаками та нагородами:
- Заслужений архітектор України (2009)
- Орден «За заслуги» III ступеня (2003)
- Орден «За заслуги» II ступеня[8] (2017)
- Орден «Преподобного Нестора Літописця» III ступеня
- Почесна грамота Верховної Ради України
- Почесний громадянин міста Кропивницького (9 вересня 2014 року)
- Відзнака виконавчого комітету Кропивницької міської ради «За заслуги» ІІ ступеня
- Відзнака виконавчого комітету Кропивницької міської ради «За заслуги» І ступеня (2015)
- Почесна грамота Кропивницької міської ради та виконавчого комітету
- Лауреат Кропивницької обласної премії імені Якова Паученка в галузі архітектури, геральдики, вексилології та декоративно-ужиткового мистецтва (2004, 2018)
- Медалі лауреата обласних премій
Примітки
ред.- ↑ Кузик Б. М. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України: в 2 т. Т. 1 / Б. М. Кузик, В. В. Білошапка. — Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2005. — С. 388—389.
- ↑ Босько В. М. Історичний календар Кіровоградщини на 2007 рік: Люди. Події. Факти / Володимир Миколайович Босько. — Кіровоград: Полімед-Сервіс, 2006. — С. 79.
- ↑ Ю. О. Пенязь Кривенко Віталій Єфремович [Архівовано 9 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 345. — ISBN 978-966-02-7305-4.
- ↑ Кузик Б. М. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України: в 2 т. — Т. 1 / Б. М. Кузик, В. В. Білошапка. — Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2005. — С. 388.
- ↑ Символіка Кіровоградщини: альбом / В. Кривенко, К. Шляховий. — Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2008. — С. 169.
- ↑ Єлисаветград — Кропивницький (1754—2018). Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
- ↑ Символіка Кіровоградщини: альбом / В. Кривенко, К. Шляховий. — Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2008. — 208 с.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України: указ Президента України від 24.08.2017 № 251/2017. Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
Джерела
ред.- Босько В. М. Історичний календар Кіровоградщини на 2007 рік: Люди. Події. Факти / Володимир Миколайович Босько. — Кіровоград: Полімед-Сервіс, 2006. — 162 с.
- Ю. О. Пенязь Кривенко Віталій Єфремович [Архівовано 9 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 345. — ISBN 978-966-02-7305-4.
- Кривенко В. Зникаючі сліди історії / Віталій Кривенко // Народне слово. — 2012. — № 13, 29 березня. — С. 14.
- Кузик Б. М. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України: в 2 т. Т. 1 / Б. М. Кузик, В. В. Білошапка. — Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2005. — 496 с.
- Символіка адміністративних районів та міст обласного значення Кіровоградщини / під заг. ред.: В. Кривенка, В. Сибірцева. — Кіровоград: Антураж, 2004. — 36 с.
- Символіка Кіровоградщини: альбом-каталог / під заг. ред. В. Кривенка, К. Шляхового. — Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2002. — 106 с.
- Символіка Кіровоградщини: альбом / В. Кривенко, К. Шляховий. — Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2008. — 208 с.
- Хто є хто на Кіровоградщині. Видатні земляки. — К.: Поліграфкнига, 2006. — С. 93.
Посилання
ред.- Єлисаветград — Кропивницький (1754—2020) [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Українське геральдичне товариство [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Почесні громадяни міста [Архівовано 26 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Президія облради підтримала вшанування архітектора Кривенка найвищою відзнакою Кіровоградщини | Без Купюр - 19,08,2022