Відкрити головне меню


Кривань (словац. Kriváň, нім. Krummhorn, Ochsenhorn, угор. Kriván) — вершина висотою 2494 м в південно-західній частині Високих Татр на Словацькій стороні.

Кривань
словац. Kriváň
Кривань

49°09′50″ пн. ш. 20°00′10″ сх. д. / 49.16388888891677311° пн. ш. 20.00277777780577892° сх. д. / 49.16388888891677311; 20.00277777780577892Координати: 49°09′50″ пн. ш. 20°00′10″ сх. д. / 49.16388888891677311° пн. ш. 20.00277777780577892° сх. д. / 49.16388888891677311; 20.00277777780577892
Країна Словаччина Словаччина
Регіон Високі Татри
Система Татри, Карпати
Тип гора
матеріал Гранодіорит
Висота 2494 м
Висота відносна 400 м
Перше сходження здійснив Андре Йонас Чірбеш з провідниками 4 серпня 1772 р. (перша згадка)
Ідентифікатори і посилання
SummitPost 154957
Peakbagger.com 10309
GeoNames, Global Geosites 724393
Кривань. Карта розташування: Словаччина
Кривань
Кривань
Кривань (Словаччина)
Кривань у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

Кривань до 1793 вважався найвищою вершиною в Татрах. Перші згадки про вершину датуються 1761 і 1770 р. , але імена підкорювачів невідомі. Швидше за все, ці люди були пов'язані з видобутком золота або антимоніта в шахтах на схилах Криваню (на висоті до 2100 м), які існували в XV ст.

Точно відомо про підкорення Андре Йонаса Чірбеша з провідниками 4 серпня 1772 р.

У 1805 році вершину підкорює Станіслав Сташиць[1]. Також відомо про підкорення Криваня королем Саксонії 4 серпня 1840 р. Рік потому, угорські альпіністи поставити на вершині обеліск, який простояв до 1861 року.

Перше зимове сходження на вершину відбулось 12 квітня 1884 Якобом Ховей і Теодором Вундт.

Кривань в культуріРедагувати

 
Герб соціалістичної Словаччини (19601990) і герб Словацької Соціалістичної Республіки (19691990): великий вогонь, що горить на вершині гори, який символізував Словацьке національне повстання в 1944 році.

16 серпня 1841 Кривань підкорили активісти словацького національного відродження Людовит Штур і Міхал Мілослав Ходза. Власне З цього року на вершину Криваню організовувались патріотичні національні виходи, в яких взяли участь перші прихильники незалежності, патріоти і творці словацької культури. Національні виходи організовоють кожного року 16 серпня або найближчі вихідні, де на вершину виходять 500 осіб одночасно.[2][3]

Микола Васильович Гоголь згадує гору Кривань (Криван) у повісті "Страшна Помста" як місце дії ключової легенди повісті - саме з Кривані козак Іван вічно споглядає муки побратима-зрадника козака Петра.

Кривань від 1935 є національною горою словаків. Вершина згадується в гімні Словаччини, а також зображена на гербі Словацької Соціалістичної Республіки (Вічний вогонь на тлі гір), а з 1 січня 2009 року на монетах Словаччини номіналом в 1, 2 і 5 центів.

У 1967 році, після опитування визнали, що це накрасивіша вершина Словацьких Татр.[4] Казимеж Пшерва-Тетмаєр написав про вершину новелу (що ввійшов в цикл оповідань «На скелястому Підгаля»). У 1973 р. польська фольк-рок група Skaldowie випустила альбом під назвою Krywań, Krywań з однойменною піснею, яка звучала в фільмі «Операція Самум».

Текст пісні:

Hej Krywaniu, Krywaniu wysoki!
Płyną, lecą spod ciebie potoki!
Tak się leją moje łzy, jak one,
hej łzy moje, łzy niezapłacone…
Hej Krywaniu, Krywaniu wysoki!
Płyną, lecą nad tobą obłoki!
Tak się toczy moja myśl, jak one,
hej te myśli, te myśli stracone…
Hej Krywaniu, Krywaniu wysoki!
Idzie od cię szum lasów głęboki,
a mojemu idzie żal kochaniu,
hej Krywaniu, Krywaniu, Krywaniu!…


Туристичні стежкиРедагувати

Час взятий на основі карт Високі Татри Словаччини та Польщі.

  — синій маркер від автобусної зупинки Білий Ваг по Татранській Дорозі Молоді, через перехрестя на Ямське озеро, Павловий Ґжбєт і перехрестя під Криванем на Кривань. Час ходьби по маршруту 5 г, ↓ 3:45 г
    — від Трьох Джерел через лісовий пагорб Ґронік і перехрестя під Криванем на Кривань з південно-західної сторони. Час ходьби по маршруту 4:45 г, ↓ 3:45 г
    — від Штрбського озера (Татранська магістраль) через перехрестя в Долині Фуркотней, перехрестя на Ямське озеро, Павловий Ґжбєт і перехрестя під Криванем на Кривань. Час ходьби по маршруту 5:10 г, ↓ 4 г

ПриміткиРедагувати

  1. Tatry Wysokie. Przewodnik taternicki. Część VIII. Młynicka Przełęcz – Krywań / Witold Henryk Paryski. — Warszawa : Sport i Turystyka, 1956.(пол.)
  2. Jednodňový národný výstup na Kriváň absolvovalo päťsto turistov. SME 16.08.2009. Процитовано 13 липня 2015. (словац.)
  3. NÁRODNÝ VÝSTUP NA KRIVÁŇ 2008. Архів оригіналу за 22 серпень 2008. Процитовано 13 липня 2015. (словац.)
  4. Tatry słowackie. Przewodnik. Wyd. VI / Józef Nyka. — Latchorzew : Trawers, 2008. — ISBN 978-83-60078-05-1.(пол.)

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Tatry słowackie. Przewodnik. Wyd. VI / Józef Nyka. — Latchorzew : Trawers, 2008. — ISBN 978-83-60078-05-1.(пол.)
  • Bedeker Tatrzański / Ryszard Jakubowski, Grzegorz Barczyk, Adam Piechowski, Grażyna Żurawska. — Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000. — 400 с. — ISBN 83-01-13184-5.(пол.)
  • Tatry Wysokie słowackie i polskie. Mapa turystyczna 1:20 000. — Warszawa : Kartograficzne Polkart Anna Siwicka, 2005/06. — ISBN 83-87873-26-8.(пол.)