Кошівка
Ко́шівка — село в Україні, у Новобілоуській сільській громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 204 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Новобілоуська сільська рада.
| село Кошівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Чернігівський район |
| Громада | Новобілоуська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA74100270040071348 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1657 |
| Населення | 204 |
| Площа | 0,045 км² |
| Густота населення | 4533,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15518 |
| Телефонний код | +380 462 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°33′27″ пн. ш. 31°10′46″ сх. д. / 51.55750° пн. ш. 31.17944° сх. д.Координати: 51°33′27″ пн. ш. 31°10′46″ сх. д. / 51.55750° пн. ш. 31.17944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
118 м |
| Водойми | Білоус |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15501, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Новий Білоус, вул.Троїцька, 7; вул.Свиридовського, 54 |
| Карта | |
  Кошівка | |
 Кошівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Назва походить від слова «кіш» («кош») — великого кошика для зберігання борошна або зерна[1].
Клімат ред.
Клімат у селі Кошівка помірно континентальний. Середньорічна температура повітря становить 6,7 °C, найнижча вона у січні (мінус 7,1 °C), найвища — в липні (18,7 °C).
У середньому за рік у селі випадає 599 мм атмосферних опадів, найменше — у березні та жовтні, найбільше — у червні та липні.
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79%, найменша вона у травні (69%), найбільша — у грудні (89%).
Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні.
Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,3 м/с, у липні — 3,2 м/с.
Історія ред.
Поблизу села Кошівка виявлені поселення епохи неоліту, бронзи та раннього заліза (II—І тис. до н.е.), ряд поселень і курганів ранньослов'янських (III—V ст.) та часів Київської Русі (Х-ХШ ст.)[2].
Поселення виникло на землях, належних Чернігівському П'ятницькому жіночому монастирю. Вперше згадується в універсалі гетьмана Івана Виговського 19 листопада 1657 року, яким підтверджувалось надання колишнім чернігівським полковником Іваном Аврамовичем на «футоровъ три то ест Мохнотин, Яновку и Кашолку на монастир Святое Парасковеи Чернѣговский»[3].
Село згадується і в універсалі гетьмана Юрія Хмельницького на право володіння селом, виданому чернігівському П'ятницькому монастирю у 1660 році.
У середині XVIII ст. в селі були володіння нащадків полкового судді Василя Івановича Томари. В 1749 році декретом Генеральної військової канцелярії його удова Пелагея, уроджена Болдаківська, передала свої володіння чоловіку своєї онуки, чернігівському полковому хорунжому Комаровському Василю Івановичу, брату чернігівського архімандрита Іраклія Комаровського. На греблі через річку Білоус був млин монастиря на 5 кіл і 3 комори.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новобілоуської сільської громади.[4]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Чернігівського району, село увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району Чернігівської області[5].
Населення ред.
У середині XVIII ст. в селі налічувалося 5 козацьких дворів, 9 селянських, були володіння чернігівського П'ятницького монастиря. У 1781 році в селі було: козаків виборних 1-2, підпомічників 4-5, посполитих П'ятницького монастиря 12-15, посполитих нащадків судді Томари 4-5, 1 бездвірна хата.
Станом на 2001 рік, населення села налічувало 204 особи.
- Розподіл населення за рідною мовою (2001)[6].
| українська | російська |
|---|---|
| 97.55% | 2,45% |
Галерея ред.
-
В'їзд у село -
Крамниця у селі -
Хата у селі -
Вулиця села -
Автобусна зупинка -
Братська могила у селі
Див. також ред.
Джерела ред.
- Сіверські скрижалі. Краєзнавчий портрет Чернігівщини / за загал. ред. В. Ткаченка . – К. : «Дім, сад, город», 2011. – C.602. – ISBN 978-966-2471-29-8
Примітки ред.
- ↑ Виноградський Юрій. Назви населених пунктів та об'єктів природи Чернігівської області. – Чернігівський район // ЧІМ. – Інв. № АЛ 2059/196/24. – Арк. 10.
- ↑ Історія сіл району. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
- ↑ Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657–1687). – К.; Л., 2004. – С. 63 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Результати перепису 2001 року із лінгвістичної структурою Чернігівської області в відношенні поселень. Національний інститут статистики України. Процитовано 25 серпня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кошівка |
- Погода в селі Кошівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |