Кочетов Всеволод Онисимович
Всеволод Онисимович Кочетов (4 лютого 1912, місто Новгород, тепер Великий Новгород, Російська Федерація — покінчив життя самогубством 4 листопада 1973, місто Москва) — радянський письменник, головний редактор «Литературной газеты» та головний редактор журналу «Октябрь». Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1956—1966 роках.
| Кочетов Всеволод Онисимович | |
|---|---|
| рос. Всеволод Анисимович Кочетов | |
| Народився | 22 січня (4 лютого) 1912[2] або 4 лютого 1912[1][2] Новогород, Російська імперія |
| Помер | 4 листопада 1973[1][2] (61 рік) Передєлкіно, Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Громадянство |  Росія,  СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | журналіст, письменник, редактор, прозаїк, військовий кореспондент |
| Знання мов | російська[3] |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Членство | СП СРСР |
| Жанр | роман і повість[d] |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |         |
Життєпис
ред.Народився 22 січня (4 лютого) 1912 року в місті Новгороді в селянській родині. У 1927 році переїхав до Ленінграда, де жив його старший брат.
У 1931 році закінчив сільськогосподарський технікум у Ленінграді.
У 1931—1938 роках — агроном, науковий співробітник сільськогосподарської дослідної станції. Також працював на суднобудівній верфі в Ленінграді.
У 1938 році розпочалася його журналістська робота як кореспондента газети «Ленінградська правда». У роки німецько-радянської війни був на журналістській роботі, працював співробітником газет Ленінградського фронту.
У післявоєнний період зайнявся письменницькою діяльністю, опублікував повість «На невських рівнинах» (1946), присвяченій подіям війни. Твори створював в жанрі соціалістичного реалізму і в дусі офіційного радянського патріотизму. Успіх Кочетову приніс опублікований в 1952 році роман «Журбіни», присвячений життю робітників судноверфі.
З лютого 1953 до грудня 1954 року — відповідальний секретар правління Ленінградської організації Спілки радянських письменників. З 1954 року став членом правління Спілки письменників СРСР.
У 1955 році переїхав до Москви. У 1955—1959 роках — головний редактор «Литературной газеты».
У 1960 — 4 листопада 1973 року — головний редактор журналу «Октябрь».
Був автором резонансних романів «Брати Єршови» (1958), «Секретар обкому» (1959—1961), «Товарищ агроном» (1961), «Чого ж ти хочеш?» (1969) написаних в дусі соціалістичного реалізму.
4 листопада 1973 року Кочетов покінчив життя самогубством на дачі в Передєлкіно, застрілившись з іменного пістолета Walther 7,62. На думку ряду дослідників, Кочетов вирішив добровільно піти з життя, відчуваючи важкі муки в результаті ракового захворювання. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.
Нагороди і звання
ред.- два ордени Леніна (3.02.1962; 28.10.1967)
- орден Жовтневої Революції (4.02.1972)
- орден Червоної Зірки (31.08.1944)
- медалі
Примітки
ред.- ↑ а б в Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 291–293. — ISBN 5-94848-262-6
- ↑ а б в г Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
ред.- Кочетов Всеволод Анисимович [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)