Відкрити головне меню

Коцюк Руслан Володимирович

український військовик, старший лейтенант, командир взводу розвідки 3-го батальйону 51-ї окремої мехбригади

Руслан Володимирович Коцюк (3 травня 1978, с. Джурин Чортківського району Тернопільської області — 29 серпня 2014, під Іловайськом Донецька області) — український військовик, старший лейтенант, командир взводу розвідки 3-го батальйону 51-ї окремої мехбригади (Володимир-Волинський).

Руслан Володимирович Коцюк
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенант
Коцюк Руслан Володимирович.jpg
Загальна інформація
Народження 3 травня 1978(1978-05-03)
Джурин, Чортківський район, Тернопільська область
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (36 років)
під Іловайськом, Донецька область
поховання: Чортківський район
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування 51 OMBr ZSU.png
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

ЖиттєписРедагувати

До мобілізації ремонтував телефони і телевізійну техніку.

Мобілізований до лав Збройних сил України 11 квітня 2014 року. Вишкіл проходив у військовій частині у Володимирі-Волинському. Наприкінці травня направлений до Іловайська. Останній раз виходив на зв'язок 28 серпня, перебуваючи під Іловайськом. З того часу рідні бійця кинули всі сили, щоб знайти його.

Загинув 29 серпня 2014 під час прориву з оточення під Іловайськом (Донецька область).

Спочатку герой був похований на військовому кладовищі у селищі Кушугум під Запоріжжям поряд з ішими своїми бойовими побратимами, тіла яких не вдалося розпізнати. Дружина чотири рази робила ДНК-аналіз та кожен раз результат був негативним. Його прізвище навіть числилося у списку полонених. Ступінь рідності визначено судмедекспертами за відповідним матеріалом ДНК-експертизи доньки, підтвердження рідні отримали 16 березня.

Перепохований у рідному селі 20 березня 2015 року. Панахиду в катедральному соборі Верховних Апостолів Петра і Павла у Чорткові відслужили єпарх Бучацької єпархії УГКЦ Владика Дмитро Григорак і чортківські священики.

Батьки Руслана передчасно пішли з життя. Залишилася дружина Іванна і двоє дітей — 5-річна донька Марічка і 15-річний син Ігор.

НагородиРедагувати

  • 4 червня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].

ВшануванняРедагувати

3 вересня 2018 року на фасаді Джуринської загальноосвітньої школи меморіальну дошку Руслану Коцюку[2].

 
Меморіальна дошка Героєві на фасаді Джуринської школи.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 4 червня 2015 року року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Відкриття меморіальної дошки Герою Чортківщини — Руслану Коцюку // Голос народу. — 2018. — № 36 (7 вересня). — С. 4. — (Пошанування).

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Зовнішні відеофайли
    Тернопільщина знову у скорботі // Телеканал ІНТБ, 20 березня 2015