Відкрити головне меню

Кос-Анатольський Анатолій Йосипович

(Перенаправлено з Кос-Анатольський)

Анато́лій Йосипович Кос-Анатольський (1 грудня 1909, Коломия, нині Івано-Франкіської області — 30 листопада 1983, Львів) — український композитор, народний артист України (1969), лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1980). Депутат Верховної Ради СРСР 8—9-го скликань. Рідний брат американського інженера-механіка Михайла Коса.

Анатолій Йосипович Кос-Анатольський
Зображення
Основна інформація
Дата народження 1 грудня 1909(1909-12-01)
Місце народження Коломия, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Дата смерті 30 листопада 1983(1983-11-30) (73 роки)
Місце смерті Львів, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Професія композитор
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Дружби народів
Сталінська премія — 1951Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1980
Народний артист УРСР— 1969

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Докладніше: Коси (рід)

Народився 1 грудня 1909 року у місті Коломия (нині Івано-Франкіської області) в родині відомого галицького лікаря Йосифа Коса.

Навчаючись у Станіславській гімназії, створив хор, почав записувати пісні. У 1931 закінчив юридичний факультет Львівського університету, а в 1934 — Львівську консерваторію. У 1930-х разом з Богданом Весоловським входив до складу популярної тоді на Львівщині «Джаз-капели Яблонського» («Ябцьо-джаз»)[1]. З 1934 по 1937 рік викладав у Стрийській філії Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка. У 1938—1939 роках працював адвокатом у містечку Залізці.[2]

Першою самостійною творчою роботою стало музичне оформлення спектаклів Львівського музично-драматичного театру (1941). В часі війни перебував на теренах Західної України. З 1939 року працював концертмейстером львівського Будинку піонерів, викладачем музичної школи. Після другої світової війни став членом та з 1951 року головою правління Львівського обласного відділення Спілки радянських композиторів України, працював концертмейстером Львівського драматичного театру, а від 1952 — викладачем Львівської консерваторії імені М. Лисенка1973 року — професор).

Помер 30 листопада 1983 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі Львова (поле № 3). Надгробний пам'ятник виконав скульптор Еммануїл Мисько.[3]

ТвориРедагувати

Крім того Анатолій Кос-Анатольський є автором низки концертів та популярних хорів («Нова Верховина», «На горах Карпатах» та ін.), сольних пісень, романсів. Він широко використовував пісенні здобутки лемків, обробляв лемківські пісні, які успішно виконує хорова капела «Лемковина».

Список творівРедагувати

ОпераРедагувати

БалетиРедагувати

  • «Хустка Довбуша» (лібр. П.Ковинєва, 1950),
  • «Сойчине крило» (лібр. О. Гериновича за І. Франком, 1956),
  • «Орися» (лібр. О. Гериновича, 1964, 2-а ред. 1967);

ОперетаРедагувати

  • «Весняні грози» (лібр. Є. Кравченка, 1960);

Вокально-симфонічні твориРедагувати

  • Кантати «Давно те минуло» (сл. Т. Шевченка, 1961), «Безсмертний заповіт» (сл. власні, 1963),
  • Ораторія «Від Ніагари до Дніпра» (сл. Р. Братуня, 1969),
  • Поема «Львівська легенда» (сл. Р. Братуня, 1970) та інші;

Для симфонічного оркеструРедагувати

  • Сюїти з власних балетів (1950—1964),
  • Концертна увертюра «Гаудеамус» (1961),

Інструментальні концертиРедагувати

  • Для фортепіано — 2 концерти (1955, 1962),
  • Для арфи — концерт (1954),
  • Поема для скрипки з оркестром (1966),
  • Для скрипки з оркестром — рапсодія «На верховині» (1982);

Для інструментів солоРедагувати

  • Для скрипки — «Закарпатська рапсодія» (1952), Поема (1962);
  • Для фортепіано — «Гомін Верховини» (1954), 12 прелюдій (1955), «Гуцульська токата» (1958), Скерцо (1959), «Буковинська сюїта» (1982);

ХориРедагувати

Романси — «Солов'їний романс» (сл. власні, 1954), «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» (сл. І. Франка, 1956), «Ой піду я межи гори» (слова власні, 1958), «Два потоки з Чорногори» (сл. Петренка) та ін.

Пісні — «Думи німі» (слова Лесі Українки), «На горах Карпатах», «Зустріч на стерні» (обидва на сл. П. Воронька, 1949), «Коломия-місто» (1954), «Ой коли б я сокіл» (обидва на власні слова, 1957), «Гей, браття опришки» (слова М. Устияновича, 1965, «Лукашева сопілка» (слова Й. Струцюка, 1981).

Естрадні пісні — «Білі троянди» (слова Р. Братуня), танго — «Зоряна ніч» (1965) та ін.

  • Обробки народних пісень.
  • музика до театральних вистав.

Музикознавчі праціРедагувати

  • Кос-Анатольський А. «С. П. Людкевич.» — К., 1951.

ДискографіяРедагувати

  • 2016: Фортепіянна музика Анатоля Кос-Анатольського у виконанні Олександра Козаренка. — Львів, 2016. — 56 хв. 43 сек.[4]

Ордени, премії та відзнакиРедагувати

ВшануванняРедагувати

БібліографіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. «Шлягер 30-х років „Прийде ще час“ повернувся додому», Галина Вдовиченко
  2. Дуда І., Медведик П. Кос-Анатольський Анатолій Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 188. — ISBN 966-528-199-2.
  3. Прийма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. X. — Львів: Новий час, 2001. — С. 116. — ISBN 966-95279-6-1.
  4. Що нового послухати: вийшов диск з музикою Кос-Анатольського у виконанні Козаренка Дзеркало Коломиї 14.08.2016

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати