Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва — вищий навчальний заклад у Косові, входить до складу Львівської національної академії мистецтв.

Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв
КІПДМ ЛНАМ
48°19′03″ пн. ш. 25°05′29″ сх. д. / 48.3175496° пн. ш. 25.09147° сх. д. / 48.3175496; 25.09147
Назва латиноюKosiv Institute of Applied and Decorative Arts of Lviv National Academy of Arts
Типзаклад вищої освіти і училище
Країна Україна і  Австро-Угорщина
Засновано1882
ПриналежністьМіністерство освіти і науки України
ВипускникиКатегорія:Випускники Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва
Адресавулиця Міцкевича, 2, Косів, Івано-Франківська область, 78600
Сайтkipdm.com
Мапа

Історія

ред.

Передісторія появи навчального закладу починається 1882 року, коли Ткацьким товариством була заснована в Косові ткацька школа, приміщення якої знаходились на території нинішнього гуртожитку інституту. З перших років заснування промислової школи, далі — училища були відкриті відділи художньої різьби по дереву та столярської справи, декоративного ткацтва та килимарства, художньої вишивки, крою та моделювання.

Одним з організаторів та першим директором училища був Михайло Куриленко. До перших викладачів, що складали перші навчальні програми, належали майстри народної творчості В. Гуз, Г. Герасимович, М. Тимків, М. Гулейчук, М. Фединський, П. Дзюбей, В. Кіщук, І. Савченко та інші. В 40 — 50-х роках серед плеяди відомих майстрів в училищі викладав фахові предмети відомий український художник Євген Сагайдачний.

У період німецької окупації школа функціонувала, студенти отримували стипендію завдяки Українському допомоговому комітету, а ті, що були з далеких сіл, проживали в гуртожитку. У повоєнний час навчальний заклад очолює Олексій Соломченко, відомий мистецтвознавець, член Національної Спілки художників України, заслужений діяч мистецтв України.

У 1959—1960 роки в училищі були відкриті нові відділи — художньої кераміки, художньої обробки шкіри та художньої обробки металів. Вагомий внесок в організацію навчально-виховного процесу, формування митців декоративно-прикладного мистецтва та розбудову матеріальної бази училища зробили Ю. Касьяненко, Кива Г. Я. та К. Сусак, які в різні роки очолювали навчальний заклад. У 1970-х роках училище стає Косівським технікумом Народних художніх промислів.

У 1989 році відновлюються два, раніше закритих, відділи — художнього ткацтва та художньої вишивки, а ще через рік відкривається зовсім нова спеціалізація — художній розпис. З 1993 року навчальний заклад набуває статусу коледжу і проводить підготовку фахівців за двоступеневою системою — «молодший спеціаліст» і «бакалавр».

У 2000 році Наказом Кабінету Міністрів України на базі коледжу створено Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва.

За час свого існування[коли?] навчальний заклад підготував близько 3 тис. спеціалістів для художньої промисловості України та країн ближнього і далекого зарубіжжя. Студенти інституту беруть участь в міжнародних фестивалях, конкурсах, де займають призові місця, є лауреатами золотих та срібних медалей, дипломів, неодноразово нагороджувались грамотами та призами.

В інституті є власний музей — науково-пізнавальний центр, в якому зберігається мистецька спадщина кількох поколінь майстрів народної творчості Гуцульщини, найкращі дипломні роботи студентів з часу заснування навчального закладу. Музей відвідало понад 500 зарубіжних делегацій із всіх країн ближнього зарубіжжя, а також Англії, Франції, США, Канади, Австралії, Китаю, Японії, Німеччини, Польщі, Куби, Румунії, Чехословаччини, Югославії, Греції, Італії (близько 50-ти країн світу). Матеріали музею послужили для створення понад 40 кінофільмів вітчизняних та зарубіжних кіностудій.

Спеціальності

ред.

Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ проводить підготовку фахівців за такими спеціальностями:

  • Дизайн;
  • Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація;
  • Менеджмент соціокультурної діяльності.

Джерела

ред.