Відкрити головне меню

Кива Галина Яківна (12 березня 1930 р., с. Пустоварівка Сквирського району, Київська область — 14 грудня 1979, м. Косів, Івано-Франківська область) — заслужений майстер народної творчості УРСР, українська майстриня художньої вишивки.

Кива Галина Яківна
Кива Галина Яківна під час створення своїх робіт.jpg
Народилася 12 березня 1930(1930-03-12)
Пустоварівка, Сквирський район, Білоцерківська округа, Українська СРР, СРСР
Померла 14 грудня 1979(1979-12-14) (49 років)
Косів, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Українська РСР
Діяльність вишивальниця
Alma mater Київське училище прикладного мистецтваd і Косівське училище прикладного та декоративного мистецтва[d]
Заклад Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
Нагороди

БіографіяРедагувати

Галина Яківна Кива народилася 12 березня 1930 року в селі Пустоварівка Сквирського району, Київської області. За словами Мирослави Сахро, Галина Кива з дитинства глибоко сприймала красу природи та народного мистецтва, особливо вишивки. Від матері — здібної вишивальниці — вчилася виводити перші стібки на полотні. Скоро стала вишивати самостійно, виявляючи неабиякий художній хист. Уже в ранній юності мріяла стати митцем, нести  людям радість і естетичну насолоду.

У 1946 р. Галина Кива поступила в Київське училище прикладного мистецтва. Згодом продовжила навчання на відділі художнього ткацтва в училищі прикладного мистецтва міста Косова. У вересні 1951 року, після закінчення Косівського училища прикладного та декоративного мистецтва, стала бригадиром килимарів Косівської артілі ім. Т. Г. Шевченка. З часом стала виконувачкою обов'язків заступника голови цього підприємства. З 1972 по 1979 рік працювала директором Косівського технікуму народних художніх промислів (з 2012 року — Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв).

З 1969 року Галина Яківна Кива бере участь в обласних та республіканських художніх виставках. Найкращі її творчі роботи поповнили колекції та експозиції музеїв Косова, Коломиї, Івано-Франківська, Львова, Києва. Перші успіхи надихали вишивальницю, стимулювали до дальшої творчої діяльності.

У 1968 році Галина Яківна Кива в техніці хрестиком вишила наволочку на диванну подушку «Червоні троянди», ряд портьєр низзю. Одній із них майстриня дала ліричну назву «Сонечко». Належною культурою виконання відзначались жіноча сумочка (полотно, вишивка низзю) та фартух «Мрія».

Щедрий на творчий доробок для вишивальниці був 1969 рік: створила рушники «Святковий», «Кучерики», «Гуси-лебеді», наволочка на диванну подушку «Зіронька», кілька прошв, серветка з вишуканими орнаментальними мотивами та гармонійною колоритною гамою кольорів.

У 1971 році мережананими візерунками оздобила чоловічі сорочки «Верховинка», «Гуцулка», накидки на телевізор, прошви, кілька серветок. На республіканській виставці в м. Києві (1971 рік) експонувались 5 її творчих робіт; рушники «Гуси-лебеді», «Заповіт», подушка, орнаментальна накидка і серветка.

На всесоюзній виставці творів українських художників в Москві (1972 рік) експонувалися твори Г. Я. Киви, зокрема, рушники «Кучері», «Ювілейний», прошва для подушки, серветка.

З високою майстерністю виконанні Г. Я. Кивою рушники «Кленові листочки» і «В.Стефанику 100 років», що прикрашали ювілейну виставку, приурочену 100-річчю від дня народження видатного українського письменника-новеліста Василя Стефаника. У 1972 р. Г. Я. Кива брала участь на ВДНГ в Москві.

Також, на різних виставках розміщені роботи, створені Г. Я. Кивою в 1972 році: рушники «Ювілейний», «Україна в сузір'ї народів братів», «Зіроньки», «Гуцул», накидка телевізор, наволочка на диванну подушку «Квіти з полонини», рушник присвячений 150-річчю Юрія Шкрібляка, що був вишитий дрібним хрестиком, серветки «Голуби», «Космачанка», «Два кольори» в техніці хрестиком та серветка в техніці низзю «Барви Карпат».

Доріжку «Космацька осінь», рушничок «Чічка», серветки «Гуцулка», «Чорнобривець» вишила Галина Яківна Кива у 1973 році, помережавши візерунками в техніці хрестиком і низзю.

З 15 квітня по 1 червня 1974 року в залах Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини експонувалася персональна виставка творчих робіт з вишивки і ткацтва. На ній було представлено понад 50 творів, виконаних протягом шести років, а саме предмети домашнього вжитку та одягу: рушники, наволочки, накидки на телевізор, серветки, портьєри, сорочки, блузки. Вони були помережані традиційними узорами в техніках низинки та хрестика. Вишивки приваблювали продуманими композиціями, гармонійним колоритом, вдалим поєднанням декору з формою. 

Більшість візерунків створені авторкою на основі мотивів народної вишивки Гуцульщини. Чітко і виразно проглядалися традиційні «кучері» та «зірочки», «ріжки» та «чічки», «головки» та "рачки, а також білі «цирки». За словами М.Сахро, «Основу композиції вишивок Г. Я. Киви становила широка смуга головного узору, обабіч якої йдуть вузькі „шнурочки“ та „поверхниці“. Неповторна краса карпатської природи ніби ожила на полотні та промовляла до глядачів поетичною мовою переосмислених форм навколишнього світу, привабливою гамою кольорів з перевагою червоного, жовтого, оранжевого.»

У візерунку рушника «Червоні троянди» вдало поєднані червоний та чорний кольори. Він скомпонований на основі квіткового орнаменту вишивок рідної Київщини.

В узорах «Голуби», «Два кольори», «Селянські скатерті» майстриня використала мотиви сіл Городенківщини та інших місцевостей Прикарпаття.

Виставку доповнювали творчі вироби з ткацтва. У візерунках майстриня використала народні мотиви «бербенички», «кривульки», «павучки», «ружі». Килим «Гуцульські мелодії» відзначався легкістю композиції. В декорі переважали жовто-оранжеві барви на сірому тлі.

Серед основних творчих робіт Г. Я. Киви, що були виконані у 1979 році, ряд узористих серветок, сорочка жіноча, скатерть «Селянська», наволочка на диванну подушку «Гуцулка», серветка «Зірочки», рушник «Веселка».

Брала участь в організації у Косові Музею гуцульської архітектури та Музею гуцульського мистецтва і побуту (1970). Директор Косівського технікуму народних художніх промислів (1972–79).

Довгі роки Галина Яківна обиралася депутатом районної Ради. Проводила значну громадську роботу. Указом Президії Верховної Ради РСР від 4 листопада 1977 року за № 29 Киві Г. Я. присвоєно почесне звання «Заслуженого майстра народної творчості Української РСР» та нагороджена медалями «За доблесну працю» і «За трудову доблесть».

Плідний творчий доробок Галини Яківни Киви на царині художньої вишивки становить помітний вагомий слід. Вона щиро прагнула і бажала, щоб мистецтво вишивки жило, розвивалося, прикрашало наш побут. Творчі роботи майстрині зберігаються в фондах Косівського музею народного мистецтва і побуту Гуцульщини, в музеї Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати