Савченко Іван Михайлович

український майстер художнього різьблення, інкрустації деревини

Іван Михайлович Савченко (5 червня 1916, Сокиряни — 21 лютого 1995, Косів) — український майстер з художньої обробки дерева; член Спілки радянських художників України.

Савченко Іван Михайлович
Народження5 червня 1916(1916-06-05) Редагувати інформацію у Вікіданих
Секуряни, Хотинський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть21 лютого 1995(1995-02-21) (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Косів, Івано-Франківська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКосів Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Румунське королівство
 СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняКосівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (1950) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьрізьбяр по дереву Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніСмолянець Іван Макарович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникКосівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленНаціональна спілка художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїНаціональний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Біографія

ред.

Народився 5 червня 1916 року в містечку Сокирянах (нині місто Дністровського району Чернівецької області, Україна). Працював столяром у приватних майстернях Румунії, згодом в Кишиневі. Протягом 1946—1950 років навчався у Косівському училищі прикладного мистецтва, після чого до 1961 року викладав у ньому[1]. Серед учнів: Олександр Іщенко, Іван Смолянець. Член КПРС з 1959 року[2].

З 1961 року обіймав посаду головного інженера фабрики «Гуцульщина», з 1968 року працював у Косівських художньо-виробничих майстернях. У 1976 році нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР[1].

Мешкав у Косові в будинку на вулиці Котовського, № 10[3]. Помер у Косові 21 лютого 1995 року[1]. Похований у Косові на центральному кладовищі міста.

Творчість

ред.

Працював у галузях художнього різьблення по дереву, інтарсії. Виготовляв альбоми, меблі, портрети, скриньки, тематичні тарелі з барельєфами відомих людей[1]. Свої твори прикрашав різьбою, інкрустацією та випалюванням. Серед робіт:

  • рельєф «Володимир Ленін» (1954);
  • тарілка з композицією на честь 40-річчя Великого Жовтня (1957);
  • набір сувенірів, дерево, різьблення (1962);
  • тарілка «Володимир Ленін серед гуралів» (1966).

Створив панно з портретом Тараса Шевченка, книгу-адресу із зображенням Кобзаря (1966), які зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка у Києві. Багато робіт присвятив письменникам Ользі Кобилянській, Юрію Федьковичу, Марку Черемшині.

Брав участь у республіканських виставках з 1945 року, зарубіжних — з 1958 року[3], зокрема у 1958 році декоративний настільна таріль художника експонувалася на виставці українського мистецтва в Софії.

Роботи майстра зберігаються в музеях Києва, Чернівців, Івано-Франківська[2]. В колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття налічується 50 творів майстра[1] — тематичні декоративні тарелі, вазочки, цукорниці, скриньки, свічники та інші вироби з дерева.

Примітки

ред.

Література

ред.