Вікіпедія

Костянтин Ніколаєв

Костянтин Юрійович Ніколаєв (також транслітеровано як Ніколаєв) (російська Константин Юрьевич Николаев; нар. 5 березня 1971, Дніпропетровськ, УРСР) — російський мільярдер і бізнесмен, який фінансово підтримує Марію Бутіну[1][2][3] співвласник Тульського патронного заводу, який постачає великі обсяги боєприпасів російським військам під час російсько-української війни, Компанії Американський Етан, N-Trans і Globaltrans, найбільшого приватного залізничного оператора Росії, СНД і Балтії.[4][5] Знаходиться під санкціями України.[6] За даними Forbes, у 2019 році статки Ніколаєва оцінювали в 1,2 мільярда доларів.[7][8]

Костянтин Ніколаєв
Народився 5 березня 1971(1971-03-05) (53 роки)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Діяльність підприємець

Через Ігоря Левітіна, Олексія Мордашова, Аркадія Ротенберга, Геннадія Тимченка та Олександра Волошина Ніколаєв є партнером і близьким соратником багатьох осіб із найближчого оточення Володимира Путіна.[9]

Біографія ред.

Костянтин Ніколаєв народився у Дніпропетровську 5 березня 1971 року

У 1996 році Ніколаєв, Нікіта Мішин, Андрій Філатов та Олексій Мордашов створили компанію «Северстальтранс» (російська "Северстальтранс"). Мордашову належить 50 % акцій, а іншим трьом належать рівні частки решти акцій.[10][11][12] У 1996 році Ігор Левітін став співробітником «Северстальтранса» і з 1998 по 2004 рік був заступником директора з транспортного машинобудування, залізничного транспорту та експлуатації морських портів[13][14] На початку 2008 року Мордашов продав свої 50 % акцій «Северстальтрансу» Ніколаєву, Мішину та Філатову, після чого «Северстальтранс» змінив назву на «Н-Транс» (російська "Н-Транс").[10][12][15] У 2008 році 70 % акцій Globaltrans належало Н-Транс.[15] У 2008 році 30 % акцій кіпрської компанії Globaltrans Investments Plc були виставлені на IPO в липні 2012 року в Лондоні за 520 доларів США. мільйон.[15][16][17]

Костянтин Ніколаєв у 2012 став великим інвестором американської компанії Компанії Американський Етан і входить до її правління.

Перебуваючи на посаді міністра транспорту РФ з 20 травня 2004 по 2012 рік, Ігор Левітін у 2010 році забезпечив «Мостотрест» будівництвом платних доріг мережі федеральних трас Росії.[13][14] За матеріалами журналу Finance (рос. Журнал «Финанс») у лютому 2011 року Ніколаєв як співвласник холдингової групи «Н-Транс» потрапив до 117-го рейтингу найбагатших росіян з оціночним статком у 920 мільйонів доларів США, що було майже таким же чином, як і його бізнес-партнери Микита Мішин посіли 116-е місце в рейтингу зі статками приблизно 920 мільйонів доларів США та Андрій Філатов. 118-й вартістю приблизно 920 мільйонів доларів.[18] У 2010 році кожен з них оцінювався в 690 мільйонів доларів, згідно з журналом Finance.[19]

Наприкінці 2011 року Ніколаєв і Мішин продали Геннадію Тимченку свої 13 % акцій за $150-200. млн в «Трансойл», який є одним з найбільших залізничних перевізників нафти і нафтопродуктів в Росії.[20][21]

У 2014 році Ніколаєв, Михайло Юр'єв, Андрій Кунатбаєв, Роман Абрамович, Олександр Абрамов і Олександр Волошин стали мажоритарними інвесторами в Компанії Американський Етан разом з американцем Джоном Хауталінгом II.[22][23] Після того, як Роман Абрамович відмовився від своїх інвестицій в American Ethane у квітні 2017 року, Ніколаєв, Юр'єв і Кунатбаєв стали співвласниками American Ethane зі спільною часткою 88 %.[22][23][24] [a]

До жовтня 2014 року Ніколаєв та його інвестиційні партнери володіли спільно 31,55 % акцій, а Аркадій Ротенберг володів іншими 68,45 % акцій Marc O'Polo Investments, які володіли 38,63 % акцій великої дорожньо-будівельної компанії Мостотрест (російська "Мостотрест"), але в жовтні 2014 року після того, як Ротенберг потрапив під міжнародні санкції через втручання Росії в Україну та російську анексію Криму, Ротенберг передав свою частку своєму синові Ігорю.[8] У квітні 2015 року Marc O'Polo investments продала свою частку в Мостотресті НПФ «Благосостояние»[ru] (російська НПФ "Благосостояние").[8]

Ніколаєв, Мішин і Філатов володіють 34,5 % Globaltrans (по 11,5 % на кожного), але продали активи стивідорної та портової холдингової компанії Global Ports у грудні 2017 року.[8][25] Група «Дело» Сергія Шишкарьова придбала частки Ніколаєва, Мішина та Філатова в Global Ports, що включає управління портами на Першому контейнерному терміналі, Петролеспорті, Контейнерному терміналі в Усть-Лузі та Moby Dick на північному заході Росії; Східна стивідорна компанія на Далекому Сході; і дві у Фінляндії: Multi-Link Helsinki та Multi-Link Kotka.[26][27]

Ніколаєв є головним інвестором компанії із супутникових знімків, яка постачає секретні знімки російському уряду, яка отримала ліцензію на секретну розвідку від ФСБ .[28]

Ніколаєв є учасником організації Право на зброю[ru] рос. Право на оружие), заснованої 13 серпня 2011 року[29]. Хоча Ніколаєв підтримує лібералізацію власності на зброю в Росії в 2011 році, Володимир Лісін, який є головою Російського стрілецького союзу (рос. Российский Стрелковый Союз), виступив проти Ніколаєва.[30]

Протягом літа 2013 року як інвестор Ніколаєв через своїх менеджерів активно обговорював з Олександром Тарасовим, який є представником Інституту Циклон і сином Віктора Тарасова, який є власником Інституту Циклон, [b] і посередник Олексій Бесєда, який є сином Сергія Бесєди[32] про виробництво матриць для тепловізорів і «фотоелектронних приладів».[6][28][33][34][35] Ніколаєв підтримує ФСБ у розробці приладів нічного бачення для російських військ, щоб уникнути санкцій, які заважають Росії отримати спеціальну матрицю, необхідну для міні-дисплеїв, яку можна було отримати лише від ЄС та США до санкцій проти Росії у 2014 році.[33][34]

У січні 2016 року Костянтин Ніколаєв, його дружина Світлана Ніколаєва та Марія Бутіна були присутні на інавгурації Дональда Трампа на пост президента США.[36]

Під час війни Росії проти України Тульський патронний завод, співвласником якого є Ніколаєв та Ігор Ротенберг (оголошено 2 лютого 2017 року) [c] поставив велику кількість боєприпасів для підтримки російських військ.[6]

Ніколаєву належить виноробня La Madonnina в Болгері, Тоскана, яку він придбав за 4 млн євро.[29] Ріккардо Котарелла, який є енологом, очолює асоціацію італійських виноробів (італ. Assoenologi) і разом зі своїм братом Ренцо виробляє вино під брендом Familia Cotarella, є менеджером як La Madonnina esate, так і льоху для Ніколаєва.[6][29][41][42][43][44] [d]

Санкції ред.

Станом на липень 2023 року Україна ввела санкції проти Костянтина Ніколаєва і Світлани Ніколаєвої.[6] Жодна інша країна поки не наклала санкцій на Костянтина Юрійовича Ніколаєва, його дружину Світлану Іванівну Ніколаєву, їх сина Андрія Костянтиновича Ніколаєва чи інших членів родини.[6]

За словами Іллі Яшина (рос. Илья Яшин), який є критиком Путіна та перебуває у в'язниці в Росії за його порушення законів на підтримку Росії під час російсько-української війни, сім'я Костянтина Ніколаєва, оборонні заводи в Росії, NRA, Дональд Трамп, лоббі Трампа щодо зброї, Стівен Сігал, Бутіна Марія та інші підтримують і фінансують Росію під час її війни в Україні та фактично заблокували більш відповідні санкції.[36] Ілля Яшин також стверджує, що двадцятирічна угода на 26 мільярдів доларів між фірмою Костянтина Ніколаєва American Ethane щодо постачання етану до Китаю перешкоджає посиленню санкцій.[36] За словами Яшина, Світлана і Костянтин Ніколаєви також зустрічалися з королем Карлом III.[36]

Особисте життя ред.

Одружений, має п'ятеро дітей.[49][50]

Костянтин Ніколаєв і вся його сім'я є громадянами Мальти, а його діти — жителями Швейцарії.[36]

Його дружина Світлана Іванівна Ніколаєва (російська Светлана Ивановна Николаева), яка захоплюється стрільбою, володіє ORSIS, [e] російською збройовою компанією, яка постачає снайперські гвинтівки для СВР, ФСО та Нацгвардії Росії, а в жовтні 2022 року гвинтівки ORSIS пройшли випробування Міністерства оборони Росії.[30][33][28][36][51]

З 2010 року Костянтин Ніколєв був інвестором компанії дружини.[30][33][28][6] З 2010 року він і родина Ротенбергів є співвласниками збройової фірми ТОВ «Промтехнологія» (рос. ООО «Промтехнология»), яка виробляє снайперські гвинтівки Orsis.[6]

Заступником гендиректора ТОВ «Промтехнологія» є Олексій Рогозін, який доводиться племінником Дмитра Рогозіна і курує ВПК.[6] Стівен Сігал є платним промоутером гвинтівок ORSIS.[36] У 2015 році Марія Бутіна провела для багатьох американців, деякі з яких пов'язані з Національною стрілецькою асоціацією Америки (NRA), зокрема Джо Грегорі, Девіда Кіна, Девіда Олександра Кларка-молодшого та Піта Браунела, екскурсії подольським заводом «Промтехнології», який виробляє ORSIS. гвинтівки, а також доступ до Дмитра Рогозіна.[36]

Його син Андрій Ніколаєв (російська Андрей Константинович Николаев) вчився у США як студент Колумбійського університету в Нью-Йорку протягом 2016 року та був волонтером у штабі Дональда Трампа під час його президентської кампанії у 2016 році.[49][36][52][53] Під час навчання в Колумбійському університеті Андрій Ніколаєв був дуже активним лідером університетської республіканської спільноти (GOP), яка зустрілася з Майком Черновічем.[36]

Примітки ред.

  1. ↑ Alexander Voloshin is a secret investor in the remaining 12% stake.[22]
  2. ↑ Viktor Tarasov through his Central Research Institure Cyclone and the Cyprus registered firm Rayfast, which is owned by three firms, formed in 2013 the joint venture Cyclone-IR which was supported by Dmitry Rogozin, deputy prime minister in charge of Russia’s defense industry, who warned that Russia had a critical lack of thermal imaging devices by saying "At present, the Russian Army only has a few hundred individual imagers and no sighting systems and machine vision systems with advanced performance."[31]
  3. ↑ The Tula Cartridge Plant (TPZ) (рос. Тульский патронный завод (АО «ТПЗ»)) also owns the Ulyanovsk and Simbirsk cartridge plants.[37] Announced on 2 February 2017, Rotenberg became the largest shareholder when he obtained a 46.176 % stake of TPZ shares from Alexei Solovov (рос. Алексей Соловов), who had owned the plant since 2000. Another 46.173 % of TPZ shares belong to the Stolichnaya Share Company also transliterated as Capital Share Company (рос. Столичная паевая компания), which was established in 2008 by Valentina Gaposhkina (рос. Валентина Гапошкина) and Natalya Kurt (рос. Наталья Курт) on a parity basis and is 100 % owned by JSC Industrial Technologies (рос. АО «ПРОМЫШЛЕННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ»).[38] In 2018, Igor Rotenberg reduced his stake in TPS to 20.23 %.[39][40]
  4. ↑ Riccardo Cotarella, who is a consultant for Nikolaev's winery is also a consultant since spring 2017 to the 2009 established Divnomorsky Estate[ru] winery (рос. Усадьба Дивноморское), which is also called Usadba Divnomorskoe, is very near Putin's palace which is located on the Black Sea coast near Gelendzhik, Krasnodar Krai, Russia, and, according to Alexey Navalny's Putin's Palace, Divnomorsky estate is the wine of Putin's palace, which is an official presidential house for the president of Russia, and the wine of Divnomorsky Estate, which began selling its wine to the public in October 2013, is often consumed at official Russian government state dinners, events, and functions.[44][45] Wine from Divnomorsky Estate or Usadba Divnomorskoe, which is also transliterated as Usadba Divnomorskoye, is known as «Putin's wine».[6][45] Led by a young Italian sparkling wine maker Matteo Coletti, first the winemaker Alexey Tolstoy (рос. Алексей Толстой) and later the winemaker Oleg Nichvidyuk (рос. Олег Ничвидюк) produced the Divnomorsky Estate wines including the sparkling Divnomorki (рос. игристое «дивноморки»).[45] Owned by Lazurnaya Yagoda LLC (рос. ООО «Лазурная ягода»), Divnomorsky Estate is located near a coastal cliff, which was formerly known for its nudist beach, on 47 hectares (120 acres) with 30 hectares (74 acres) north of Divnomorskoye[ru], which is often called «False Gelendzhik» (рос. «Фальшивый Геленджик»), with the remainder in the village of Praskoveevka which is near Cape Idokopas (рос. мы́се Идокопа́с).[44][45][46] In 2010, Alexander Ponomarenko, who is the former co-owner of the Novorossiysk commercial sea port, became chairman of the board of directors of Sheremetyevo airport and gained ownership of Putin's Palace in 2011 from the co-owners of Rosinvest, which were Nikolai Shamalov and his two partners Dmitry Gorelov and Sergei Kolesnikov,[45][47] owned Usadba Divnomorskoye and sold the winery in 2012 to Pavel Titov, who is the president of the Abrau-Durso winery and son of businessman Boris Titov.[48] In January 2019, Gennady Timchenko and Vladimir Kolbin, who is the son of Pyotr, Petr or Peter Kolbin (рос. Петр Колбин) who is a close childhood friend of Vladimir Putin, became beneficial owners of Divnomorskoye Estate through gaining ownership of the firm Lazurnaya Yagoda, which controls Usadba Divnomorskoye, by their firm Development of Agrarian Initiatives (RAI) (рос. «Развитие аграрных инициатив» (РАИ)).[41][42][46][48] In August 2021, Riccardo Cotarella terminated his contract with Divnomorsky Estate.[6]
  5. ↑ ORSIS is an anacronym for ORuzheyniye SIStemy (рос. ОРУЖЕЙНЫЕ СИСТЕМЫ) or «Weapon Systems».[36]

Список літератури ред.

  1. ↑ Helderman, Rosalind S. (22 липня 2018). Russian billionaire with U.S. investments backed alleged agent Maria Butina, according to a person familiar with her Senate testimony. The Washington Post. Архів оригіналу за 22 липня 2018.
  2. ↑ Watkins, Eli; Herb, Jeremy (23 липня 2018). Alleged spy told Senate panel about backing from Russian billionaire. CNN. Процитовано 18 жовтня 2018.
  3. ↑ Swaine, Jon (26 липня 2018). Maria Butina: ties emerge between NRA, alleged spy and Russian billionaire: Senior NRA figures met with the wife of Konstantin Nikolaev, who allegedly gave financial support to Butina. The Guardian. Процитовано 18 жовтня 2018.
  4. ↑ The Washington Post: Марии Бутиной оказывал финансовую поддержку российский миллиардер [The Washington Post: Maria Butina was financially supported by the Russian billionaire]. Meduza (рос.). 22 липня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018.
  5. ↑ Константин Николаев – украшение коллекции мужчин Марии Бутиной [Konstantin Nikolaev – Maria Butina's most prized decoration] (рос.). 24 липня 2018. Архів оригіналу за 28 вересня 2022. Процитовано 18 жовтня 2018.
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м Превратил деньги в вино. Винодельни при дворце Путина убыточны, несмотря на вложенные в них миллиарды [Turned money into wine. Wineries at Putin's palace are unprofitable, despite billions invested in them]. The Insider (рос.). 14 вересня 2023. Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
  7. ↑ Konstantin Nikolaev. Forbes (англ.). Процитовано 2 березня 2022.
  8. ↑ а б в г Пастушин, Алексей (Pastushin, Alexey) (23 липня 2018). Партнер друзей Путина: чем известен спонсор "русской шпионки" Бутиной [Partner of Putin's friends: what is known for the sponsor of the "Russian spy" Butina]. Forbes (рос.). Процитовано 18 жовтня 2018.
  9. ↑ Добровольская, Лили (Центр "ТИ – Р"); Хаммер, Дэвид (WWLTV Channel 4) (2 серпня 2018). Как лоббировали газовый бизнес Александра Волошина в Луизиане и Техасе [How did the lobbying occur for the gas business of Alexander Voloshin in Louisiana and Texas]. Transparency International – Russia: Russians in America (рос.). Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 20 грудня 2018.
  10. ↑ а б Amos, Howard (30 березня 2012). Q&A: Chess Not Just a Game for Infrastructure Oligarch. The Moscow Times. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 жовтня 2018.
  11. ↑ Никита Мишин [Nikita Mishin]. Forbes (рос.). Процитовано 22 жовтня 2018.
  12. ↑ а б Н-Транс [N-Trans]. Forbes (рос.). Процитовано 22 жовтня 2018.
  13. ↑ а б Сагдиев, Ринат (Sagdiev, Rinat) (20 вересня 2010). Платные дороги в России строят только знакомые Владимира Путина: Через несколько лет в России появятся две первые платные дороги. Обе идут из Москвы и строятся фактически на государственные деньги. За обеими стоят петербургские знакомые Владимира Путина: Юрий Ковальчук и Аркадий Ротенберг [Only Putin's friends build toll roads in Russia: In a few years, the first two toll roads will appear in Russia. Both come from Moscow and are actually built on public money. Behind both are Vladimir Putin’s Saint Petersburg acquaintances: Yuri Kovalchuk and Arkady Rotenberg]. Vedomosti (рос.). Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 27 жовтня 2018.
  14. ↑ а б Левитин, Игорь Евгеньевич [Levitin, Igor Yevgenyevich]. kremlin.ru (рос.). Процитовано 27 жовтня 2018.
  15. ↑ а б в Мироненко, Петр Ъ (Mironenko, Peter B) (7 квітня 2008). Железная дорога на биржу: Globaltrans планирует IPO в Лондоне [Railway to stock exchange: Globaltrans Plans London IPO]. Kommersant (рос.). Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 22 жовтня 2018.
  16. ↑ Генкель, Ангелика (Henkel, Angelika) (2 жовтня 2012). Новые IPO – приоритет у государства [New IPO – a priority from the state]. Forbes (рос.). Процитовано 22 жовтня 2018.
  17. ↑ Виньков, Андрей (Vinkov, Andrey); Лебедев, Василий (Lebedev, Vasily) (20 травня 2008). Играем в рулетку [Let's play roulette]. журнала «Эксперт». Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 15 листопада 2023.
  18. ↑ [Rating of Russian billionaires 2011]. № 5 (384) (рос.). Журнал Финанс (Finance magazine). 14 лютого 2011 https://web.archive.org/web/20110216014855/http://m2011.finansmag.ru/. Архів оригіналу за 16 лютого 2011. Процитовано 19 лютого 2020. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); |trans-title= вимагає |title= або |script-title= (довідка)
  19. ↑ [Rating of Russian billionaires 2010] (рос.). Журнал Финанс (Finance magazine). February 2010 https://web.archive.org/web/20100216221007/http://www.finansmag.ru/95610/. Архів оригіналу за 16 лютого 2010. Процитовано 19 лютого 2020. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); |trans-title= вимагає |title= або |script-title= (довідка)
  20. ↑ Геннадий Тимченко нашел партнеров на дороге: Совладельцами "Трансойла" станут Искандар Махмудов и Андрей Бокарев [Gennady Timchenko found partners on the road: Co-owners of Transoil will be Iskandar Makhmudov and Andrei Bokarev]. Kommersant (рос.). 26 грудня 2012. Процитовано 20 грудня 2018.
  21. ↑ Совладельцами Тимченко в "Трансойле" станут Махмудов и Бокарев: они покупают 13% компании [Makhmudov and Bokarev will become co-owners of Timchenko in Transoil: they buy 13% of the company]. Gazeta.ru (рос.). 26 грудня 2012. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 20 грудня 2018.
  22. ↑ а б в Harding, Luke (10 липня 2018). Former Putin adviser has secret investment in US energy firm praised by Trump: Alexander Voloshin has undisclosed stake in American Ethane – which has been hailed by Donald Trump. The Guardian. Процитовано 18 жовтня 2018.
  23. ↑ а б Hammer, David (12 липня 2018). New Orleans gas exporter's partners include ex-Putin aide: But John Houghtaling's recent megadeal with China does not appear to help the Russian leader's interests. 4WWL. New Orleans. Архів оригіналу за 9 липня 2023. Процитовано 19 жовтня 2018.
  24. ↑ Soraghan, Mike (1 серпня 2018). U.S. ethane exporter linked to Russian owners and spy case. E&E News. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018.
  25. ↑ Представитель бизнесмена Николаева рассказал о финансовой поддержке Бутиной [The representative of the businessman Nikolaev told about the financial support of Butina] (рос.). 24 липня 2018. Архів оригіналу за 18 листопада 2023.
  26. ↑ Группа «Дело» купила Global Ports: «Н-Транс» вышел из портового холдинга [Delo Group Bought Global Ports: N-Trans has left port holding]. Kommersant (рос.). 20 грудня 2017. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 9 грудня 2019.
  27. ↑ Global Ports (Global Ports Investments). rucompromat.com (рос.). 31 серпня 2022. Архів оригіналу за 29 травня 2023. Процитовано 9 грудня 2019.
  28. ↑ а б в г McIntire, Mike (21 вересня 2018). Billionaire Backer of Maria Butina Had Russian Security Ties. The New York Times. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 18 жовтня 2018.
  29. ↑ а б в Mecarozzi, Pietro (14 серпня 2020). Dacie mediterranee | Perché i russi sono innamorati della Maremma, e investono milioni di euro. Linkiesta (Linkiesta.it) (it-IT) . Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 2 березня 2022.
  30. ↑ а б в Малкова, Ирина (Malkova, Irina); Мироненко, Петр (Mironenko, Petr) (27 липня 2018). От хобби к лобби: как миллиардер Николаев стал «спонсором» дела Бутиной [From hobby to lobby: how billionaire Nikolaev became a “sponsor” of the Butina case]. The Bell (thebell.io) (рос.). Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 15 листопада 2023.
  31. ↑ Weinberger, Sharon (28 травня 2015). Hacked Emails Reveal Russian Plans to Obtain Sensitive Western Tech. The Intercept. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 18 листопада 2023.
  32. ↑ Дворцы друзей Сергея Чемезова [Palaces of Sergei Chemezov's friend]. «Руспрес» (www.rospres.com) (рос.). 1 липня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 18 листопада 2023.
  33. ↑ а б в г Шмагун, Олеся (Shmagun, Olesya); Анин, Роман (Anin, Roman) (25 лютого 2018). Сынки Отечества: Почему даже в стратегически важных для страны отраслях курирующие их чиновники не могут обойтись без дальних офшоров и близких родственников [Sons of the Fatherland: Why, even in industries that are strategically important for the country, the officials in charge of them cannot do without distant offshore companies and close relatives?]. Novaya Gazeta (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 15 листопада 2023.
  34. ↑ а б Сынки Отечества: работа для своих [Sons of the Fatherland: work for our own]. OCCRP. 26 червня 2018. Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
  35. ↑ Sons of the Fatherland: How defence officials' relatives are connected to private military contractors (infographic). OCCRP. 26 червня 2018. Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
  36. ↑ а б в г д е ж и к л м Яшин, Илья (Yashin, Ilya) (25 липня 2023). Кто вооружает Путина на Западе? История семьи Николаевых [Who is arming Putin in the West? History of the Nikolaev family]. Scanner Project (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
  37. ↑ Soldatskikh, Vitaly; Reznikova, Ekaterina; Badanin, Roman; Arenina, Katya (31 липня 2023). A guide to Russia’s wartime oligarchs. Proekt (www.proekt.media). Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 15 листопада 2023.
  38. ↑ Воробьев, Александр (Vorobiev, Alexander) (2 лютого 2017). Сын Аркадия Ротенберга Игорь стал акционером Тульского патронного завода: Эту отрасль, возможно, скоро ждут серьезные оборонные заказы [Arkady Rotenberg's son Igor became a shareholder of the Tula Cartridge Plant: This industry may soon be in for serious defense orders.]. Ведомости (рос.). Архів оригіналу за 18 листопада 2023. Процитовано 18 листопада 2023.
  39. ↑ ПРОВЕРКА НА ПРОЧНОСТЬ НАКОПЛЕННОГО ЗАПАСА [CHECKING THE STRENGTH OF ACCUMULATED STOCK]. "Тульский бизнес журнал" (tula.business-magazine) (рос.). 2 грудня 2021. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 18 листопада 2023.
  40. ↑ Ожидание – реальность: накопленный запас «Тульского патронного завода» [Expectation is reality: the accumulated stock of the Tula Cartridge Plant]. «Тульские новости» (newstula.ru) (рос.). 3 грудня 2020. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 18 листопада 2023.
  41. ↑ а б Valdastri, Paolo (11 вересня 2018). LA MADONNINA DI COTARELLA [THE MADONNINA OF COTARELLA]. Corriere del Vino (corrieredelvino.it) (італ.). Livorno. Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
  42. ↑ а б DeRisi, Giuliano (2 листопада 2018). Italian wine and the Cotarellas, the Dynasty of redemption. First Online (www.firstonline.info). Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
  43. ↑ La Madonnina: A Jewel In Bolgheri. Az. Agr. La Madonnina Srl Bolgheri. 17 листопада 2023. Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
  44. ↑ а б в Риккардо Котарелла работает с «Усадьбой Дивноморское» [Riccardo Cotarella works with Usadba Divnomorskoye]. VinoItaliano (www.vinoitaliano.ru) (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 17 листопада 2023.
  45. ↑ а б в г д Обрезчиков, Антон (Obrezchikov, Anton) (24 січня 2021). «Яркий характер, мощный вкус». Насколько хорошо путинское вино? ["Bright character, powerful taste." How good is Putin's wine?]. МБХ Медиа[ru] (mbk-news.appspot.com) (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 17 листопада 2023.
  46. ↑ а б Напалкова, Анастасия (Napalkova, Anastasia); Жолобова, Мария (Zholobova, Maria) (9 серпня 2016). Вино для патриарха: как РПЦ запускает винодельческий проект: РПЦ запускает собственное производство вина, выяснил РБК. Винодельческое хозяйство расположено на 70 га сельскохозяйственных угодий недалеко от резиденции патриарха в Краснодарском крае [Wine for the Patriarch: how the Russian Orthodox Church launches a winemaking project: The Russian Orthodox Church is launching its own wine production, RBC found out. The winery is located on 70 hectares of agricultural land near the residence of the patriarch in the Krasnodar region]. РБК (www.rbc.ru) (рос.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 17 листопада 2023.
  47. ↑ Навальный опубликовал расследование о "дворце Путина". Главное: Оппозиционер Алексей Навальный опубликовал двухчасовой фильм о роскошном дворце на черноморском побережье, который, как он утверждает, принадлежит президенту Владимиру Путину и финансируется людьми из его окружения. Раньше "дворцом Путина" этот комплекс называли и многие СМИ [Navalny published an investigation about “Putin’s palace.” Main: Opposition leader Alexei Navalny has published a two-hour film about a luxurious palace on the Black Sea coast, which he claims belongs to President Vladimir Putin and is financed by people from his circle. Previously, many media outlets called this complex “Putin’s Palace.”]. BBC (рос.). 19 січня 2021. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 17 листопада 2023.
  48. ↑ а б Бурлакова, Екатерина (Burlakova, Ekaterina) (8 січня 2019). Винодельню рядом с «дворцом Путина» купил Геннадий Тимченко: Другой совладелец «Усадьбы Дивноморское» – Владимир Колбин [The winery next to the "Putin Palace" was bought by Gennady Timchenko: Another co-owner of Divnomorskoe Estate is Vladimir Kolbin]. «Ведомости» (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 17 листопада 2023.
  49. ↑ а б Задержанную в США шпионку финансировал миллиардер из России [The spy detained in the USA was financed by a billionaire from Russia]. Liga Novosti (рос.). 22 липня 2018. Архів оригіналу за 18 листопада 2023. Процитовано 18 жовтня 2018.
  50. ↑ Константин Николаев [Konstantin Nikolaev]. Forbes (рос.). November 2023. Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 15 листопада 2023.
  51. ↑ Максимов, Юрий (Maksimov, Yuri) (May 2013). Винтовки группы компаний "Промтехнология": Охотничьи винтовки ОРСИС [Rifles of the Promtekhnologiya group of companies: Hunting rifles ORSIS]. журнал "Охота"[ru] (ohothoz.com) (Hunting) (рос.). Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 15 листопада 2023.
  52. ↑ Helderman, Rosalind S. (22 липня 2018). Russian billionaire with U.S. investments backed alleged agent Maria Butina, according to a person familiar with her Senate testimony. The Washington Post. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 27 жовтня 2018.
  53. ↑ Watkins, Eli; Herb, Jeremy (22 липня 2018). Alleged spy told Senate panel about backing from Russian billionaire. CNN. Процитовано 27 жовтня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костянтин_Ніколаєв&oldid=42076221