Лісін Володимир Сергійович
Володимир Сергійович Лісін (рос. Владимир Сергеевич Лисин) — російський підприємець, основними активами якого є Новолипецький металургійний комбінат (Група НЛМК) і транспортно-логістичний холдинг Universal Cargo Logistics Holding (Перша вантажна компанія, Перша портова компанія, Судноплавна компанія «Волзьке пароплавство»).
| Володимир Сергійович Лісін | |
|---|---|
| рос. Владимир Сергеевич Лисин | |
 | |
| Народився |
7 травня 1956 (67 років) Іваново, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР→ Росія |
| Діяльність | підприємець |
| Alma mater | Сибірський державний індустріальний університетd |
| Знання мов | російська |
| Посада | генеральний директор, President of the International Shooting Sport Federationd, президент[d], президент[d] і голова |
| Партія | КПРС |
| Конфесія | православна церква |
| Нагороди |
    |
Володіючи особистим статком 16,1 млрд доларів, в 2017 році зайняв 3-е місце в списку 200 найбагатших бізнесменів Росії за версією журналу Forbes[1].
У травні 2021 року – друге місце ($28,5 млрд) серед російських мільярдерів, за версією Bloomberg[2].
У квітні 2022 очолив рейтинг найбагатших росіян за версією російської редакції журналу Forbes ($18,4 млрд)[3].
Родина ред.
Одружений. Дружина – Людмила Лісіна (Залєсская). Має трьох дітей: Юрія, Дмитра, Анастасію[4][5].
Санкції ред.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну президент Української федерації стрільби Олег Волков закликав позбавити посад в організації усіх представників Росії та Білорусі через вторгнення в Україну, зокрема і Володимира Лісіна, який очолює Міжнародну федерацію стрільби[6], однак Лісін зберіг посаду.
Після того, як російським суднам заборонили[7] заходити у порти Євросоюзу, танкери «Волзького пароплавства» продовжили експортувати нафтопродукти у Європу, перевантажуючи їх на судна під прапорами країн ЄС[8].
Відповідно до розслідування проєкту «Схеми» НЛМК постачав сталь для розробки ядерної зброї РФ[9], цю інформацію підтвердило і розслідування The Times[10].
Володимир Лісін перебуває під санкціями України[11] та Австралії[12]. США, Велика Британія, Європейський союз та Канада не застосували щодо Лісіна та його компаній економічних обмежень[13].
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Bloomberg Billionaires Index. Bloomberg.com (англ.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 4 травня 2021.
- ↑ 20 богатейших российских бизнесменов — 2022. Рейтинг Forbes. Forbes.ru (рос.). Процитовано 27 серпня 2022.
- ↑ 47 наследников богатейших российских бизнесменов. Forbes.ru (рос.). Процитовано 30 серпня 2022.
- ↑ «Дотошный, как папа»: Владимир Лисин погружает сына Дмитрия в свой бизнес. Forbes.ru (рос.). Процитовано 30 серпня 2022.
- ↑ Мороз, Євген (11.04.2022). В Україні відмовляться від фіндопомоги Міжнародної федерації стрільби через росіянина, що її очолює.
- ↑ Порти усіх держав ЄС зупинили обслуговування російських кораблів. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 8 вересня 2022.
- ↑ Російські танкери обходять заборону входження в порти ЄС – перевантажують нафту в морі – «Схеми». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 8 вересня 2022.
- ↑ Найбагатший росіянин, який досі не під санкціями, постачав сталь для розробки ядерної зброї РФ – «Схеми». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ Tucker, Maxim. Russian ‘laird’ Vladimir Lisin supplies steel to Kremlin weapons firms (англ.). ISSN 0140-0460. Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ Україна запровадила санкції проти олігархів та компаній з РФ. У списку – Фрідман, Лісін та сотні інших. Економічна правда (укр.). Процитовано 6 листопада 2022.
- ↑ Australia and sanctions.
- ↑ ЛІСІН Володимир Сергійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2022.
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Лісін Володимир Сергійович |
- Лисин, Владимир (биография). Лентапедия. Лента.ру. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 20 квітня 2010.