Костянтин I (король Греції)
Костянтин I (грец. Κωνσταντίνος A', Βασιλεύς των Ελλήνων; 2 серпня 1868, Афіни, Грецьке королівство — 11 січня 1923, Палермо, Сицилія, Італійське королівство) — грецький король (1913-1917, 1920-1922) з династії Глюксбургів.
| Костянтин I | |
|---|---|
| грец. Κωνσταντίνος Αʹ | |
 | |
| Народився |
2 серпня 1868[1][2][…] Афіни, Греція[4] |
| Помер |
11 січня 1923[1][2][…] (54 роки) Палермо, Королівство Італія[4] ·геморагічний інсульт |
| Поховання | |
| Країна |
.svg){kind=small} Греція |
| Діяльність | суверен |
| Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
| Знання мов | новогрецька |
| Членство | Національний олімпійський комітет Греції |
| Посада | Король Греції[d] і Король Греції[d] |
| Військове звання | Генерал-фельдмаршал |
| Конфесія | Грецька православна церква |
| Рід | Глюксбурги |
| Батько | Георг I |
| Мати | Ольга Костянтинівна |
| Брати, сестри | Георг, граф Корфський, Олександра Георгіївна Романова, Микола, Марія Грецька та Данська, Princess Olga of Greece and Denmarkd, Андрій (принц Греції і Данії) і Кристофер |
| У шлюбі з | Софія Пруська |
| Діти | Георг II[2], Александр I, Олена Грецька, Павло I, Ірена Грецька та Данська і Катерина Грецька та Данська |
| Автограф |
 |
| Нагороди |
              |
 | |
Син короля Георга I та доньки російського великого князя Костянтина Миколайовича — Ольги Костянтинівни.
Правління ред.
У Греко-турецькій війні 1897 і Балканських війнах 1912—1913 командував грецькою армією. Обіймав посаду Президента НОК Греції[6]. У 1913 отримав від кайзера Німеччини Вільгельма II звання генерал-фельдмаршала німецької армії. Виступив проти участі Греції в Першій світовій війні 1914—1918 рр. на боці Антанти. Ця розбіжність у поглядах із прем'єр-міністром Елефтеріосом Венізелосом та подальшим звільненням останнього з посади, обернулись Національним розколом.
В червні 1917 р. зрікся престолу на користь сина Олександра на вимогу верховного комісара Антанти в Салоніках, які ще в жовтні 1915 р. були окуповані англо-французькими військами. Повернувся на престол після смерті Олександра. Повстання в армії у вересні 1922 р. та невдоволення народних мас у зв'язку з поразками грецьких військ у Греко-турецькій війні (1919—1922) змусили Костянтина зректися престолу вдруге — у вересні 1922 р. та, залишивши на троні сина Георга, виїхати до Італії.
Спадкоємці ред.
- Георг II (1890—1947) — король Греції 1922—1924 та 1935—1947 рр, був одружений з Єлизаветою Румунською, дітей не мав;
- Александр I (1893—1920) — король Греції 1917—1920 рр, був одружений з Аспазією Манос, яка за п'ять місяців по його смерті народила доньку;
- Олена (1896—1982) — дружина Кароля II, короля Румунії, мала єдиного сина;
- Павло (1901—1964) — король Греції 1947—1964 рр, був одружений з Фредерікою Ганноверською, мав троє дітей;
- Ірина (1904—1974) — дружина короля Хорватії Томислава II, мала єдиного сина;
- Катерина (1913—2007) — стала дружиною світської людини Річарда Брендрема, мали єдиного сина та трьох онуків.
Генеалогічне дерево ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #136420702 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ The following persons have served as Presidents of the HOC. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 березня 2010.
Джерела ред.
- В Афінах помер останній король Греції// Укрінформ, Процитовано 11 січня 2023 року
Посилання ред.
- Двічі вигнаний монарх (рос.)
- http://www.greekroyalfamily.gr/en/timeline/constantine-a-birth.html [Архівовано 25 липня 2016 у Wayback Machine.]