Костянтин Корибут-Вишневецький

Костянтин Корибут-Вишневецький (? — 1574) — руський (український) магнат, князь гербу Корибут, староста житомирський у 1571—1574 роках.

Костянтин Вишневецький
Псевдо Корибут
Народився дата невідома
Вишнівець
Помер 1574(1574)
Поховання Києво-Печерська лавра
Підданство Велике князівство Литовське
Діяльність військовик, державний діяч
Відомий завдяки очільник депутації руських магнатів на Люблінському з'їзді
Титул князь
Посада староста Житомирськийd і посол Сейму Речі Посполитої[d]
Конфесія православний
Рід Вишневецькі
Батько Іван Вишневецький
Мати Анастасія Семенівна Олізарович
Брати, сестри Андрій Вишневецький, Сигізмунд Вишневецький і Дмитро Вишневецький
У шлюбі з Ганна-Єлизавета Свірщ
Діти Костянтин, Олександра, Ганна
Герб
Герб

Життєпис ред.

Походив з магнатської родини князів Вишневецьких. Син Івана Вишневецького та Анастасії Олізарович. Брат князя Андрія Вишневецького.

Навчання отримав у маєтку батька. Замолоду брав участь у походах батька проти татар, згодом — у Лівонській війні. За власні кошти наймав 200 гусарів для походу проти Москви. Завдяки йому у 1564 році було відбито наступ московського воєводи Васілія Серебрянського й здобуто перемогу у битві під Чашниками.

У 1569 році очолював депутацію українських магнатів на Люблінському з'їзді. Виступав спочатку разом з князями Василем Костянтином Острозьким, Олександром Чорторийським, Андрієм Вишневецьким, Романом Санґушком, Андрієм Капустою противником Люблінської унії. Вимагав збереження старовинних прав української шляхти, збереження в офіційних документах використання староукраїнської мови та рівність віросповідання. Після виконання цих умов підписав угоду, проте не зміг домогтися зрівняння статусу Великого князівства Руського з Великим князівством Литовським та Королівством Польським. Потім, 24 травня 1569 року склав присягу Речі Посполитій.

У 1570 році Костянтина Вишневецького запрошено до почту короля Речі Посполитої з титулом королівський дворянин. У 1571 році король Сигізмунд II Август своїм універсалом призначає Костянтина Вишневецького старостою житомирським та підвоєводою київським.

Помер у 1574 році, був похований у Києво-Печерській лаврі.

Родина ред.

Дружина — Анна Єлизавета з Вільхівця Свірщ (пом. 1582[1]), донька Яна Свірча-молодшого та Анни Лянцкоронської (доньки Ієроніма Лянцкоронського, скальського старости). По смерті чоловіка вийшла перед 1572 роком заміж за коронного підчашого Яна Остроруга. Діти:

  • Костянтин (1564—1641);
  • Анна (?—1591) — дружина каштеляна холмського, стражника коронного Яна Замойського (пом. 1619[2]).

Примітки ред.

  1. Książęta Wisniowieccy (01) [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. Zamoyscy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела ред.

Посилання ред.