Костюмний обладунок
Костю́мний обладу́нок — обладунок у формі одягу, часто в стилі доби Відродження (наприклад, ландскнехтського одягу), але зустрічалися також і обладунки, стилізовані під вбрання стародавніх греків і римлян[1].
Пік моди на подібні обладунки припав на першу чверть XVI століття — розквіт доби Відродження, панування ландскнехтів та кірасирів і початок занепаду лицарства. Саме останні лицарі під впливом Відродження мали такі обладунки; їхня висока вартість призвела до того, що багато дворян замість того, щоб за традицією пройти посвяту в лицарі, коли їм стане 21 рік, вважали за краще залишатися есквайрами й служити не лицарями, а кірасирами, жандармами, райтарами, гусарами й ін., і навіть бути офіцерами в піхоті, що всього лише сотню років тому було неприйнятним для багатьох дворян[2].
Володіння подібним вкрай дорогим обладунком було поважним для лицаря, бо це справляло сильне враження на оточення під час турніру або іншого урочистого заходу. Якщо в минулі століття — за часів кольчуг і бригантин — це обходилося в порівняно невелику ціну (для цього просто прикрашали шоломи розфарбованими гербовими фігурами з пап'є-маше, дерева або пергаменту, а поверх обладунку надягали ошатне сюрко, накриваючи ним також і коня), то в XVI столітті для того, щоб вразити натовп, треба було багато грошей.
До того ж раніше турнірний обладунок використовували й у бою, а в XVI столітті вже мало хто його одягав. Існували й спеціальні обладункові гарнітури, в яких до звичайного обладунку додавалися спеціальні частини, які перетворювали його в турнірний, але такі засоби теж коштували дуже дорого, а виглядали гірше, ніж костюмні обладунки. При цьому не всі костюмні обладунки підходили для турнірів.
Дуже гарні й впливові обладунки, схожі до античних, наприклад у стилі італ. alia romana (на римський лад), через недостатній захист не використовувалися для турнірів, при тому, що такий обладунок був набагато дорожчий за бойовий. Власник подібного обладунку, хоч і хизувався в ньому на турнірі, але для поєдинку все ж одягав інший обладунок. Не кожен учасник турніру міг дозволити собі мати, крім турнірного обладунку, ще й такий, який можна використати лише параду.
Інші різновиди костюмних обладунків одягалися й для турнірних боїв, оскільки забезпечували хороший захист, у зв'язку з чим широко вживаними стали обладунки, які виглядали як одяг XVI століття. Ціна таких обладунків визначалася не тільки великою кількістю прикрас із золота і якістю, а й складністю виготовлення: одяг тієї епохи часто мав чудернацькі елементи (наприклад, величезні рукави), викувати такий обладунок міг не всякий коваль, тому найдивовижніші обладунки були також і найдорожчими.
Примітки ред.
Письменство ред.
- Ефимов С. В., Рымша С. С. Оружие Западной Европы XV—XVII вв. — Том 1. Доспехи, клинковое оружие, оружие на древках. — СПб.: Атлант, 2009. — 400 с.: ил. — (Оружейная академия). — ISBN 978-5-98655-022-0.
- Жарков С. В. Рыцари. Первая полная энциклопедия. — М.: Эксмо; Яуза, 2016. — 672 с.: ил. — (Лучшие воины в истории). — ISBN 978-5-699-87152-0.
- Келли Фрэнсис, Швабе Рэндольф. История костюма и доспехов. От крестоносцев до придворных щеголей / Пер. с англ. Т. Е. Любовской. — М.: ЗАО «Центрполиграф», 2007. — 216 с.: ил. — ISBN 978-5-9524-3801-9.
- Окшотт Эварт. Рыцарь и его доспехи. Латное облачение и вооружение. — М.: ЗАО «Центрполиграф», 2007. — 192 с.: ил. — ISBN 978-5-9524-2636-8.
- Хогг Оливер. Эволюция оружия. От каменной дубинки до гаубицы / Пер. с англ. Л. А. Игоревского. — М.: ЗАО «Центрполиграф», 2008. — 272 с.: ил. — ISBN 978-5-9524-3512-4.
- Школьник Ю. К. Рыцари. Полная энциклопедия. — М.: Эксмо, 2014. — 176 с.: ил. — ISBN 978-5-699-53467-8.
Посилання ред.
- Натан Робінсон. Anatomy of Armour: Specimens from the 16th Century. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- Konrad Seusenhofer