Сюрко — в XII столітті довгий і просторий плащ-нарамник, кроєм схожий на пончо, що часто прикрашався гербом власника. Зазвичай завдовжки сюрко трохи нижче коліна, мало розрізи в передній і задній частині, без рукавів.

Сюрко, одягнене поверх кольчуги

Цей плащ лицарі носили для захисту кольчуги від палючого сонця (що характерно, під час хрестових походів у лицарів з'явилася мода для захисту від сонця носити поверх шолома арабську куфію, яка в лицарському варіанті називалася намет і була гербових кольорів).

Сюрко захищало кільця кольчуги, що легко іржавіли, від дощу та бруду під час поганої погоди, а також від крові під час битви. У кінці XIII століття під сюрко почали кріпити металеві пластини. Таке сюрко називалося Coat-of-Plates і було попередником бригантини.

Сюрко з відлогою носили й ченці.