Костюкович Олена Олександрівна

Костюко́вич Олена Олександрівна (народ. 1958, Київ) — літератор, письменниця, перекладачка, культуролог, викладачка, неодноразова лауреатка літературних премій.

Костюкович Олена Олександрівна
рос. Елена Александровна Костюкович
Народилася 1958[1][2]
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність видавнича справа
Галузь Література
Відома завдяки перекладач з італійської мови
Alma mater Філологічний факультет МДУd
Науковий керівник Солонович Євгеній Михайловичd
Знання мов російська і італійська
Нагороди Державна премія Італії «За зближення культур» (2007)

Із біографії ред.

Дитячі роки пройшли в літературному середовищі: дідусь — художник і письменник Волинський Леонід Наумович.

1975 року вступила до Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, де навчалася на філологічному факультеті на кафедрі італійської літератури (керівники: Муравьєва Галина Євгеніївна, доктор педагогічних наук, професор; Солонович Євгеній Михайлович, професор, декан кафедри російської поезії та перекладу).

1980 року закінчила Московський державний університет імені М. В. Ломоносова з відзнакою за спеціальністю «Італьяністика». Захистила дипломну роботу з італійської поезії XVII століття.

У період з 1980 по 1988 рік вона очолювала італійський відділ журналу «Сучасна іноземна фантастика».

Перекладацька діяльність ред.

Займалася перекладами:

1988 року — переклад роману Умберто Еко «Ім'я троянди» був сприйнятий читачами як найкраща літературна подія. Відтоді Олена Олександрівна стала постійними перекладачем творів італійського письменника російською мовою: «Маятник Фуко» (1998), «Острів напередодні» (1999), «Бавдоліно» (2003), «Таємниче полум'я цариці Лоани» (2008), «Празький цвинтар» (2011), «Номер нуль» (2015).

Викладацька робота ред.

1988 року переїжджає до Італії. З 1989 по 2008 роки викладає російську літературу, теорії та практики художнього перекладу в університетах Тренто, Трієста та Мілана.

Переклади й публікації в Італії ред.

Олена Костюкович внесла вагомий вклад в італійську видавничу справу, розробила та втілила в життя культурологічні проекти. Початок — антологія «Сучасні російські оповідання, які обрала Олена Костюкович» («Narratori russi contemporanei a cura di Elena Kostioukovitch»; Milano: Bompiani, 1990) й видання, складене з уривків робіт академіка Д. Лихачова «Корні російської культури» («Le Radici dell'Arte Russa»; Milano: Fabbri, 1991). Завершення — антологія єврейського фольклору («Racconti e storielle degli ebrei, raccolti da Efim Raize»; Milano: Bompiani 2002).

Костюкович є автором статей про російських письменників в італійській літературній енциклопедії «Словник творів і персонажів світової літератури» («Dizionario Bompiani delle opere e dei Personaggi»; Milano: Bompiani, 2004).

Проекти Костюкович відкрили іноземцям таких авторів Людмила Улицька, Борис Акунін, Саша Соколов.

2006 року в Москві та Італії одночасно вийшла книжка «Їжа. Італійське щастя», що була нагороджена в Москві премією Союзу рестораторів, а в Італії — премією союзу книготорговців «Банкарелла». Ця книжка, матеріал до якої збирався протягом 10 років у всіх регіонах країни, знайомить читачів з італійською кухнею. Цей твір було опубліковано у 13 країнах: Китай, Сербія, США, Канада, Австралія, Велика Британія, Іспанія та інших. В Україні книга була надрукована вперше у 2015 році (Харків: Фоліо, 2015. 432 с. ISBN: 978-966-03-6927-6).

2013 року була представлена як романіст. Роман «Цвінгер» був відмічений

  • як один із десяти найважливіших книг 2013 року (The Weekend, Росія)
  • як «Книга січня 2014 року» за версією престижної московської книгарні
  • як частина назв номінантів національних літературних премій «Національний бестселер», «Велика книга», «Російський букер».

2014 року видавництво «Бомпіані» (Італія) презентувало італійську версію роману під назвою «Сім ночей».

Заохочення та відзнаки ред.

Лауреат національних і міжнародних премій, серед яких:

  • «Найкращий переклад року» (премія від журналу «Іноземна література», 1988)
  • Італійська міжнародна літературна премія (місто Грінцане-Кавур, 2004)
  • Премія Банкарелла (італійська національна літературна премія за найкращу книгу, Понтремолі, 2007)
  • Державна премія Італії «За зближення культур» (2007), яка вручається Президентом країни.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. NUKAT — 2002.
  2. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.