Костриця шорстколиста

вид рослин

Костриця шорстколиста[1][2] (Festuca trachyphylla) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у північній, центральній, південно-західній і східній Європі.

Костриця шорстколиста
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Костриця (Festuca)
Вид:
Костриця шорстколиста (F. trachyphylla)
Біноміальна назва
Festuca trachyphylla
(Hack.) Hack., 1914 publ. 1915
Синоніми

Festuca stricta subsp. trachyphylla (Hack.) Patzke ex Joch.Müll.
Festuca brevipila R.Tracey

Опис ред.

Багаторічна трав'яниста рослина 30–75 см завдовжки. Листові пластини ниткоподібні, еліптичні в розрізі, 0.6–1.1 мм завширшки, поверхні шершаві, волосаті з обох сторін. Суцвіття — відкрита волоть 4.5–13 см завдовжки; гілки шершаві, родючі колоски на ніжках. Колоски містять 4–8 родючих квіточок; зі зменшеними квіточками на вершині. Колоски довгасті, стиснуті з боків; 7–7.5 мм завдовжки; розпадаються у зрілості під кожною родючою квіточкою. Колоскові луски подібні, коротші, ніж колоски; верхня колоскова луска ланцетна; 3.5–4.5 мм завдовжки; 0.8–0.9 довжина суміжної родючої леми; кілі відсутні; верхівки гострі. Родюча лема ланцетна, 4.2–4.9 мм завдовжки; поверхня леми гола або запушена; вершина гостра; остюк основної леми 2–2.5 мм завдовжки. Верхівкові стерильні квіточки нагадують родючі, хоч і недорозвинені. Пиляків 3[3].

Поширення ред.

Поширений у Європі: Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Естонія, Латвія, Литва, Росія, Україна, Румунія; натуралізований та інтродукований у деяких інших країнах світу[3][4][5].

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Festuca trachyphylla // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 454. (рос.)(укр.)
  3. а б Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 05.01.2019. (англ.)
  4. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 05.01.2019. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 05.01.2019. (англ.)